|
04.12.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день підкажіть будь ласка , заключили договір оприлюднили на 70 тис на лічильники , постачальник відмовився від поставки , повернули кошти і ми розірвали договір. чи можемо знову заключити прямий договір без торгів на ту ж суму з іншим поставапостачальником?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
03.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року.
Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються.
Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:
1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника.
За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією.
Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт?
Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 479/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7bac8fd7-92c3-44fe-8f41-a83942cddae0?lang=uk-UAОдночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q
|
|
02.12.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі положень Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається виключно між замовником (у данному випадку - Відділом освіти) та учасником за результатами проведення процедури закупівлі. З оголяду на дану норму, участь третьої сторони у такому договорі є неможливою.
Чи можливий варіант прописати у договорі наступне положення:
"В порядку та на умовах, визначених Договором «Про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією відділу освіти від « » 2021р. між комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 ( далі - ЗДО) та Відділом освіти, директор ЗДО доручає Відділу освіти здійснення платежів на виконання послуг. Організація процесу надання послуг, включаючи визначення строків, обсягів і вимог до їх виконання, здійснюється Замовником на підставі письмової заявки, поданої директором ЗДО, яка є обов’язковою для виконання Виконавцем. При цьому директор ЗДО, як кінцевий отримувач послуг, несе відповідальність за організаційні аспекти, пов’язані з реалізацією закупівлі, а також за контроль їх належного виконання."
Чи правомірно в договорі закупівлі прописати зобов'язання та відповідальність Директора ЗДО, якщо він не виступає стороною у договорі.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
02.12.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи передбачена така підстава для внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами й доповненнями), як зменшення строку дії договору?
2. Яку підставу слід обрати Замовнику для оприлюднення в електронній системі закупівель додаткової угоди про зменшення строку дії договору про закупівлю, враховуючи відсутність відповідного функціоналу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliПринагідно повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься також в статті "ЧИ МОЖНА СКОРОТИТИ СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ЧИ СТРОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ?" на Prozorro Інфобокс, що адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-mozhna-skorotiti-strok-dii-dogovoru-chi-strok-vikonannya-zobov-yazan
|
|
29.11.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий вечір.
Працюємо за оборонними закупівлями.
Підскажіть будь ласка, відбувся тендер, є переможець, підписали договір і його виконали обидві сторони. Все ок.
Питання: 1. чи можна нам впродовж року з ними підписувати прямий договір на закупку тих же матеріалів за суми менші за 200 тис без цінових пропозицій від інших фірм?
2. Після тендера у нас залишились кошти (виділили на матеріали умовно 500 тис, а зекономили на тендері умовно 10 тис), чи можна з ними прямим договором докупити такі ж матеріали без цінових пропозицій інших фірм? На основі того, що вони виграли тендер.
Буду Вам ДУЖЕ вдячний за інформацію і відповідь.
Бережіть себе. Гарно вечора!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275). Цей Закон, а також Особливості № 1275, застосовуються за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі. Пунктом другим Постанови № 1275, зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні зупинити дію пунктів 64-67 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916). Разом з тим пунктом шостим Особливостей № 1275 передбачено, що для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Слід зауважити, що пунктом 11 Особливостей № 1275 забороняється укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), що передбачають оплату державним замовником, до/без проведення відкритих торгів/спрощених закупівель/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених пунктом 9 цих особливостей. Тобто, підсумовуючи вищезазначене – закупівлі державних замовників за Особливостями № 1275 відбуваються за умови зазначеної в обсягах/переліках очікуваної вартості яка дорівнює або є вище ніж 200 тис. гривень для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони та дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень для закупівлі робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд). Слід зауважити, що при здійсненні оборонних закупівель, до яких, за вартісним критерієм, не застосувуються Особливості № 1275, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель викладених у статті 3 Закону, а саме: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|