|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі?
Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
19.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Надайте, будь ласка, роз’яснення по питанню:
В грудні 2020р. було розпочато спрощену закупівлю електричної енергії на 2021р., 23.12.2020р. було опубліковано Протокол про намір укласти договір, 12.01.2021р. було укладено договір про закупівлю, в якому був встановлений порядок змін істотних умов договору, у т. ч. згідно пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» – у результаті зміни регульованих тарифів.
Чи правомірно змінити ціну договору про закупівлю, укладеного 12.01.2021р, відповідно до норм пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи це зміною тарифу на послуги оператора системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 09.12.2020 року, яка набрала чинності 01.01.2021р., № 2365 «Про встановлення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
|
03.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо можливості використання коштів резервного фонду державного бюджету (виділених для проведення аварійно-відновних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру) на виготовлення проектно-кошторисної документації, технічного та авторського нагляду у випадку, якщо відповідна вартість включена до кошторисного розрахунку проекту, що пройшов експертизу у Мінрегіоні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Водночас відповідно до пункту 19 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 Мінфін (місцевий фінансовий орган) розглядає звернення та додані до нього матеріали, готує пропозиції щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, можливості здійснення відповідних заходів за рахунок інших джерел, можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету та надсилає їх у тижневий термін Мінекономрозвитку (уповноваженому місцевому органу).
Так, пунктом 15 Порядку визначено перелік інформації щодо подається разом із зверненням, зокрема перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів; узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно-відбудовних та інших невідкладних робіт.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутися до Мінфіну.
|
|
|
22.12.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми є бюджетною неприбутковою організацією. Нам потрібно укласти договір на 2021 рік з теплопостачання на суму 58 тис. грн. з місцевою тепломережею (інших постачальників немає на території міста). Як правильно це зробити через прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
16.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. В абз. 13 п. 1 форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції вказано наступну вимогу: "Відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності)". В п. 11 розд. 4 вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, вказано: "у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація, зазначається:
назва договору, відповідно до якого надається гарантія, його номер та інші реквізити договору в разі їх наявності;".
Отже, відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія обов'язково зазначаються у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація.
Чи потрібно зазначати відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, якщо вона надається банком чи фінансовою установою?
Чи відповідатиме банківська гарантія наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 якщо в ній не буде вказано відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія (адже вимога стосується лише страхових організацій)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 971/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37d286b0-05dd-4f89-b011-1234c5bc7979&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.
|