|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що введена в дію 19.04.2020 року, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Пунктом 2 частини другої ст. 41 Закону визначено, що Переможець процедури під час укладення договору повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи під час переговорів. Якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, то копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Чи має право Учасник у випадку часткової або повної відсутності власних ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності, залучати до надання робіт/послуг субпідрядників/співвиконавців, у яких наявні такі дозвільні документи, що вимагаються у тендерній документації і, відповідно, надавати під час укладення договору ліцензії або документи дозвільного характеру субпідрядників/співвиконавців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 2026/2020 і 1216/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=61e12689-619e-4da6-948a-c30fe3eba91b
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9e7854f8-60b6-4301-b742-3c2070ef76b4
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наше підприємство здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, а саме надає послуги у сфері виробництва, транспортування та постачання топлової енергії (монополіст). Підприємство в своїй структурі має 5 дільниць. Питання постає в тому чи маємо ми право застосовувати норми Закуну України "Про публічні закупівлі" до всіх дільниць в частині визначення вартості предмета закупівлі згідно аб.3 чт.1 ст. 2? Зауважуємо, що підприємство має єдиного керівника то одну печатку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 90/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=45c5c642-115c-44c9-8f22-903c93fd100e&lang=uk-UA
|
|
|
07.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ч. 4. ст. 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
Яким чином замовним може реалізувати своє право на продовження строку дії пропозиції? На майданчиках така функція відсутня. Інформація про строк дії тендерних пропозицій міститься лише в тендерній документації, але на етапі кваліфікації, коли аукціон вже відбувся.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
Водночас спосіб, в який замовник може звернутись до учасників з вимогою щодо продовження строку дії тендерних пропозицій, Законом не визначено.
Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання.
Суть питанння:
Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії.
Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні.
Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне:
"1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації."
Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ.
Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу:
1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин.
2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом.
4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем.
5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції."
Питання до Міністерства:
1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП?
2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти?
3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ?
4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством було проведено дві закупівлі по процедурі відкриті торги
UA-2020-12-02-001042-c - 333 660,00 грн
UA-2020-12-18-000468-b - 333 660,00 грн
Зазначені торги не відбулись. Відповідно було збільшено суму закупівлі та проведено ще одну процедуру відкриті торги.
UA-2021-01-29-000930-c - 480 000,00 грн
Третя процедура не відбулась.
Чи існує необхідність проведення ще однієї процедури відкритих торгів на останню суму, за результатами якої можна буде провести переговорну процедуру? Так як терміни збігають і постачальник «останньої надії» може припинити постачання електроенергії - Чи можемо ми зараз провести переговорну процедуру в межах суми останнього тендеру? Адже формально було проведено вже три процедури, умови та показники окрім змін загальної суми закупівлі не мінялись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|