|
|
11.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 7 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ( далі Рамкова угода) зокрема передбачено що у рамках цього зобов’язання Україна повинна в тому числі повинна :
…
b. досягти рішучого прогресу в напрямку створення надійної рамкової основи для боротьби із шахрайством;
..
d. створити належні механізми та вжити заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції та іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів, а також для посилення боротьби проти відмивання грошей, організованої злочинності, неналежного використання державних коштів, фінансування тероризму, уникнення від сплати податків, податкового шахрайства та ухилення від сплати податків, іншої незаконної діяльності, що впливає на кошти, які надаються в рамках Ukraine Facility, одночасно створюючи механізми та вживаючи заходів для підтримки зусиль з деолігархізанії;
e. вживати належних заходів для розслідування та притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, що впливають на фінансові інтереси Союзу;
g. регулярно перевіряти належне використання наданого фінансування згідно з усіма відповідними правилами, зокрема, щодо запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що впливають на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів.
У зв’язку з цим виникає питання: чи передбачає стаття 7 Рамкової угоди обов’язок замовників під час проведення закупівель зазначати у тендерній документації, проєктах договорів або інших документах конкретні механізми та заходи, спрямовані на запобігання і виявлення шахрайства, корупції та інших порушень, що можуть впливати на фінансові інтереси Європейського Союзу?
Іншими словами, яким саме чином замовники повинні забезпечувати виконання положень статті 7 Рамкової угоди на практиці?
Чи йдеться у цьому випадку про загальні системні вимоги до реалізації Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, а не про прямий обов’язок відображати такі механізми безпосередньо в документах конкретної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 “Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility”, який розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06При цьому зазначаємо, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується додатково звертатися до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.
|
|
|
04.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник у зведених відомостях- Реєстрі рішень АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії.
Чи має право Замовник укладати прямі договори за пп.6 п.13 Особливостей з таким учасником, якщо не відбулися відкриті торги?
Чи на підставі цього рішення необхідно дискваліфікувати учасника, якщо він приймає участь у Запиті ціни пропозиції на Прозоро Маркеті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 40/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d193b855-bb03-4a3f-96fe-2f618fa796cd?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.03.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі – Підприємство), яке є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ознайомилось з листом Міністерства економіки України №3323-04/50395-06 від 15.07.2024 року, зокрема щодо наступного:
«..Згідно зі змінами, внесеними постановою № 782, зокрема абзацу третього пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим – шостим «цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень…»
Так як при виконанні будівельних робіт матеріальні ресурси є матеріалом, виробом і комплектом, які необхідні для виконання будівельних робіт, що використовується та споживається для виконання робіт в процесі їх виконання, то Замовник при прийнятті виконаних робіт за формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» як результат роботи приймає лише виконану роботу, без набуття у власність окремих матеріальних ресурсів.
Натомість при виконанні робіт, що передбачають приймання змонтованого або не змонтованого устаткування, меблів та інвентарю, замовник приймає роботи та устаткування, меблі та інвентар відповідно до Форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» як товар, який набувається у власність для подальшого відображення на балансі та можливості експлуатації.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи слід вважати матеріальні ресурси відповідно до переліку, визначеного пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, які використовуються для виконання робіт – товаром, який Замовник набуває у власність при здійсненні закупівлі робіт та повинен застосовувати до кожної позиції такого товару ступінь локалізації, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень?
2. Чи слід вважати, що під час закупівлі робіт лише устаткування, меблі та інвентар, яке приймається окремим актом за формою КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» та ставиться на баланс установи для подальшої експлуатації, є таким товаром, щодо якого застосовується ступінь локалізації, визначений пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 215/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UAІнформуємо також, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1qВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник здійснив закупівлю за пп.21 п.13 Особливостей, маючи при цьому запит в/ч щодо нагальності закупівлі, обгрунтування цієї закупівлі в/частиною, а також обгрунтування замовника та його рішення щодо наявнсті нагальної потреби. Під час завантаження договору замовник вибрав пп.21 п.13 Особливостей, завантажив усі необхідні документи, а система автоматично приховала ці документи. Питання: органи казначейства відмовляють в реєстрації такого договору, аргументуючи тим, що якщо в системі ці документи приховані, то це є договір ДСК, а також зауважують, що замовник повинен укласти такий договір відповідно до пп.4 п.13 Особливостей. Будь-ласка, надайте роз’яснення щодо цього питання. Дякуємо за співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
27.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно подавати звіт про хід виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації за 2025 рік (додаток 5) якщо по установі подавалися лише повідомлення про проекти інформатизації вартістю до 500 тис. грн у 2025 році
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому Закон України "Про Національну програму інформатизації" регулює правові відносини, що виникають під час формування та виконання Національної програми інформатизації. Згідно з положенням про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856 (зі змінами), Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, розвитку штучного інтелекту, розвитку напівпровідникових технологій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг; у сфері розвитку ІТ-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; у сфері хмарних послуг; у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері. З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Мінцифри.
|