|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари, це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином цінні папери, зокрема акції, та інші майнові права, в т.ч. корпоративні, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, відтак можуть бути товаром в розмінні Закону.
З огляну на викладене просимо надати роз’яснення щодо порядку закупівлі замовником цінних паперів (акцій)/корпоративних прав, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав/ цінних паперів (акцій) не є виключенням визначеним ч.3 та 4 ст. 2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема фінансові послуги, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів.
Поряд з цим, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова послуга − операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, − і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансові активи − кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (пункт 4 частини першої статті 1 Закон про фінансові послуги).
У свою чергу, визначення термінів “цінний папір” та “фінансові інструменти” наведено відповідно в частині першій статті 3 та пункті 19 частини першої статті 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (далі – Закон про цінні папери та фондовий ринок), який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
При цьому відповідно до частини першої статті 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками.
На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено закупівлю фінансових послуг, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів, така закупівля здійснюється замовником без проведення процедур закупівель на підставі частини третьої статті 2 Закону.
|
|
03.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго вечора!Ми являємося бюджетною організацією, в цьому році вже відбувався тендер на закупівлю пального, залишків пального на сьогоднішній день тільки до кінця жовтня, кошти ще не виділені, має бути 23 жовтня сесія рай ради і на ній тільки вирішиться чи будуть кошти (це перерозподілені кошти з інших КЕКВ).Чи правильно чекати рішення сесії і тоді укладати прямий договір до 200 тис. грн + звіт про укладений договір у електронній системі прозорро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На сайті Міністерства цифрової трансформації України www.e.gov.ua розміщена інформація щодо погодження договорів, предметом яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн, а саме (цитую):
“Термін розгляду листа
Зважаючи на велику кількість запитів листи на погодження просимо надсилати заздалегідь (паралельно із розміщенням об’яви на prozorro.gov.ua).
Відповідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 “Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)” про результати розгляду поданих документів Генеральний державний замовник Програми інформує замовника протягом не більш як 45 календарних днів. Просимо враховувати зазначене при поданні документів на розгляд.”
Проводячи закупівлю телекомунікаційних послуг за переговорною процедурою (технічні причини), за якою договір (належить до сфери інформатизації та підлягає погодженню з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації відповідно до наказу Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 № 35 “Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”) може бути укладений не раніше ніж через 10 днів та не пізніше 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі).
Договір на експертизу та погодження надано разом з оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Конкретні терміни отримання експертного висновку в Міністерстві цифрової трансформації України не повідомляють. Теоретично це може бути і 44 календарний день, що не суперечить постанові КМУ № 1048. Питання: як виконати вимоги частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 25.07.2002 № 1048 не порушуючи Закону України Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
скарга на недобропорядного учасника відкритих торгів ТОВ "Фест Моушен Груп". прохання прийняти міри відповідно до цього учасника
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запитах 918/2017 та 1123/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=853e4cfe-4407-427c-a575-da31b8e36c33&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b796fbd0-4261-427c-8573-4c234cf6b2d7&lang=uk-UA
|
|
30.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 01.05.2019 р. відбулися зміни у ЖКГ. Наше підприємство надає послуги з управління будинками, мешканці яких надали згоду на управління. Будинки багатоповерхові на балансі міста не знаходяться. Підприємство працює тільки за кошти, які платять мешканці будинків, тобто підприємство не має більше ніж 50 відсотків державної, комунальної власності (державних квартир меньше ніж 10 відсотків). Чи обов'язково підприємству з 01.05.2019 р. при закупівлі товарів/послуг використовувати ЗУ "Про публічні закупівлі" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
|