|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповіді на наступні питання:
згідно ч. 2 ст. 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Зазначені документи подаються переможцем через електронну систему чи в паперовому вигляді?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 814/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a872c38-5e25-491f-971a-9fb3968703c3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 Закону.
Враховуючи вищенаведене виникає питання: здійснення закупівлі відповідно до частини 7 статті 3 Закону вважається спрощеною закупівлею чи договором про закупівлю, укладеним без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Двічі не відбулись відкриті торги внаслідок подання пропозиції тільки одним учасником. Замовник застосував переговорну процедуру. Чи обов'язково умови договору, який укладено внаслідок проведеня переговорної процедури не мусять відрізнятись від умов ТД попередніх процедур? Чи можна укласти такий договір з умовами, що відрізняються від умов ТД попередніх відкритих торгів, що не відбулись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною та міститься у аналогічних запитах 458/2019 та 224/2017 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83a0c850-fc87-432f-8a29-86ddd5c0212e&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Чи можу я працювати як уповноважена особа одночасно на двох підприємствах (не держслужба), де на одному - за основним місцем роботи, а на другому - за сумісництвом? Якщо так, то чи потрібен при цьому другий КЕП?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питання порушеного у запиті щодо отримання одночасно декількох КЕП пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Поряд з цим питання сумісництва/суміщення уповноваженої особи регулюється трудовим законодавством.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи дозволяється проводити переговорну процедуру закупівлі для потреб оборони, підрозділам Національної гвардії, враховуючи вимоги ч.3 п.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі", якщо правовий режим воєнного стану по всій території України не запроваджений, а також те що в п.2 ст. 3 ЗУ "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" не в були внесені зміни, де зазначено посилання на ст.35 ЗУ"Про публічні закупівлі", а ця стаття називаласся переговорною процедурою у старій редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь на питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (із змінами), Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо умов оплати праці працівників Збройних Сил, розмірів посадових окладів військовослужбовців і працівників Збройних Сил.
Тому, з питання приведення у відповідність Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” пропонуємо звернутися до Міноборони.
|