Карпати — один із найцінніших природних регіонів України, від збереження якого залежить розвиток громад, сталого туризму, зеленої економіки та транскордонної співпраці. Саме тому державна політика має забезпечувати баланс між охороною природної спадщини та розвитком регіону. Про це йшлося під час дискусії «Єдиний карпатський простір: туризм, природа та збереження» в межах Carpathian 8 Summit, який відбувся 18–20 вересня у Буковелі.

Учасники дискусії обговорили розвиток сталого туризму, збереження біорізноманіття, кліматичну політику, природні ресурси, транскордонну співпрацю та підходи, які дозволяють поєднати економічне зростання зі збереженням природної спадщини.

«Карпати — це не лише унікальна природна спадщина України, а й ресурс для розвитку громад, туризму та зеленої економіки. Наше завдання — зберегти ці території, створити умови для їхнього розвитку та передати їх наступним поколінням. Саме на цьому має будуватися державна політика щодо Карпатського регіону», — наголосив заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький.

Карпатський регіон є одним із найбільших природоохоронних осередків України. Території та об'єкти природно-заповідного фонду охоплюють 13% території регіону. Тут розташовані 1 857 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема 13 національних природних парків, що відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття та розвитку екологічного туризму.

Окрім природно-заповідного фонду, в Українських Карпатах розташовані 33 території Смарагдової мережі загальною площею понад 702 тис. га, 9 водно-болотних угідь міжнародного значення, а також частина першого у світі тристороннього біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати». Саме тут зберігаються найбільші в Європі масиви букових пралісів, що перебувають під охороною ЮНЕСКО.

Під час дискусії також наголосили на ролі сталого туризму як інструменту розвитку місцевих громад. Українські Карпати об'єднують 45 туристичних магнітів — знакових природних і культурних локацій, серед яких озеро Синевир, фортеця Тустань, водоспад Шипіт та інші. Розвиток сучасної туристичної інфраструктури, реалізація транскордонних проєктів і підтримка зеленої економіки мають стати важливими складовими сталого розвитку регіону.

Водночас природоохоронні установи Карпатського регіону активно розвивають міжнародне партнерство. Наразі вони беруть участь у 55 міжнародних проєктах та ініціативах, спрямованих на збереження біорізноманіття, розвиток екологічної освіти, підтримку громад і впровадження сучасних природоохоронних практик.

Майбутнє Карпатського регіону залежить від здатності поєднати збереження унікальної природи, розвиток місцевих громад і відповідальне використання природних ресурсів.