Із 324 машин розмінування, які знаходяться на балансі державних служб, міжнародних та комерційних операторів протимінної діяльності, безпосередньо для робіт в полях залучають тільки 131 машину. Через дефіцит комплектуючих, інтенсивне зношування, складність польових ремонтів, логістичні ризики та високу вартість ремонтів 193 машини механізованого розмінування не використовується. Про це під час 11-ої Cекторальної робочої групи повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України Руслан Берегуля.

Учасники СРГ обговорили можливі шляхи вирішення цієї проблеми, зокрема через тіснішу координацію з партнерами для визначення потреб. Також  на СРГ поміркували про комплексний підхід до продовження часу експлуатації машин через розвиток системи логістичного забезпечення, технічого обслуговування, а також ремонту і відновлення.

«Проблемою українського автопарку машин розмінування є його різноманіття. Ми, по суті, маємо зоопарк машин із різних куточків світу, що ускладнює створення запасів комплектуючих і подальше обслуговування. Одним із ефективних рішень міг би бути перехід до закупівлі українських машин розмінування в рамках програми «Зроблено в Україні». Це, з одного боку, внесок в розвиток вітчизняної економіки, з іншого — наявні в Україні спроможності оперативного ремонту і запас комплектуючих», — зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Ігор Безкаравайний.

Представники міжнародних організацій та країн-партнерів закликали чітко окреслити потреби для того, щоб збільшити кількість техніки, яку можна використовувати в полях, адже це в рази пришвидшує очищення ділянок. Це може бути як поступова заміна машин на ті, які вироблені в Україні, так і допомога з логістикою такої техніки до місця роботи. 

Загалом державні оператори використовують лише 26 машин розмінування для роботи в Харківській, Херсонській та Київській областях. Водночас комерційні та міжнародні оператори залучають 105 із 120 наявних у них машин для очищення ділянок у шести областях.

Під час засідання також начальник управління з питань гуманітарного розмінування Мінекономіки України Дмитро Паньшин представив напрацювання до проєкту Операційного плану на 2027-2029 роки на виконання Національної стратегії протимінної діяльності. 

«Стратегія — один із ключових документів для нашої діяльності. Він є інструментом як для залучення коштів у межах ініціативи «Зроблено в Україні», так і для планування виконання певних індикаторів. Тож коли ми зараз чуємо від партнерів про їхні плани в Україні, а від державних органів влади про їхні потреби, то саме в Операційному плані мають відображатися і плани, і потреби», — сказав Дмитро Паньшин.

Під час Секторальної робочої групи учасники домовилися координувати зусилля на більш технічному рівні, що дозволить ефективно закривати нагальні потреби державних операторів протимінної діяльності.