Дослідження тіньової економіки в Україні: майже чверть ВВП – або 846 млрд гривень – перебуває в тіні

Київ, 17 лютого, 2020 р. — Четверту частину від офіційного ВВП України, або 846 млрд гривень, становлять тіньові операції. Такі перші результати дослідження стану тіньової економіки в Україні, що провела компанія Ernst & Young за підтримки Mastercard у рамках укладеного Меморандуму про співробітництво з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Національним банком України та Державною службою статистики України.

Попередні результати дослідження «Зниження рівня тіньової економіки України через використання електронних платежів» були презентовані під час робочої зустрічі з представниками низки державних органів, що відбулася сьогодні у Національному банку України.

Ernst & Young провела подібні дослідження у 33 країнах світу, серед яких Чеська Республіка, Польща, Словенія, Словаччина, Хорватія, Болгарія, Сербія, Боснія і Герцеґовина. Історично рівень тіньової економіки серед зазначених країн коливався від 10,1% до 26,9% від обсягу ВВП.

За результатами дослідження української економіки, 846 млрд гривень або 23,8% від офіційного ВВП за 2018 рік, перебуває в тіні, із них:

• 19,7% ВВП (702 млрд грн) становить готівкова тіньова економіка,
• 4,1% ВВП (144 млрд грн) – домашнє виробництво товарів для власного кінцевого використання, тобто – негрошова тіньова економіка.

«Серед пріоритетів Мінекономіки – легалізація трудових відносин і загалом економічної активності в країні. Розвиток безготівкових розрахунків може бути одним із важливих методів досягнення цієї цілі, як демонструють результати презентованого дослідження. Також ми поділяємо висновок дослідників, що найбільший потенціал у розвитку безготівкових платежів наразі полягає у заохоченні до цього суб’єктів господарювання, насамперед малого та мікропідприємництва, зокрема через здешевлення для них платіжної інфраструктури», – зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Ніколайчук.

Загалом у ході аналізу вивчався рівень ВВП України за 2018 рік, рівень її грошової економіки тощо. Дослідження розділяє «готівкову тіньову економіку» на «наслідкову» та «пасивну», залежно від того, хто від неї виграє. У так званій наслідковій тіньовій економіці дві сторони угоди отримують вигоду від неї, наприклад, при оплаті готівкою замовник не вимагає рахунку та отримує знижку, а постачальник, не реєструючи транзакцію, заощаджує на податкових витратах. У так званій пасивній тіньовій економіці  вигоду від неї отримує лише продавець цього товару чи послуги, який, наприклад, продає товар за готівку без чеку і не сплачує податки.

Дослідження в Україні свідчить, що більше чверті (26,2%)обсягу «готівкової тіньової економіки» (це 5,3% ВВП або 190 млрд гривень) – це «наслідкова тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні – і продавець, і покупець. А решта (73,8%) загального обсягу української тіньової економіки (або 14,4% ВВП – 512 млрд грн) – це «пасивна тіньова економіка», ініціатором якої є продавець. Стимулювання безготівкових електронних розрахунків має суттєво зменшити саме рівень «пасивної тіньової економіки».

«Завдання щодо детінізації економіки продовжує залишатися актуальним для України. У цьому напрямі важливою є консолідація зусиль бізнесу, українського Уряду та Національного банку та усіх інших заінтересованих державних органів,, – наголосив заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб. – Завдяки зниженню обсягів тіньової економіки, для функціонування якої необхідний виключно готівковий ресурс, зростатиме і загальний рівень економіки нашої країни. Адже безготівкові кошти залишатимуться в економіці, а отже,  будуть працювати на її розвиток. Зокрема, опосередковано це сприятиме зниженню вартості кредитування населення та бізнесу, подальшому прогресу валютної лібералізації. Від прозорого ведення бізнесу зростатиме також база оподаткування, тобто відбудеться зростання надходжень до державного бюджету».

У свою чергу, заступник Голови Національного банку України Сергій Холод додав, що центральний банк докладає чимало зусиль для розвитку безготівкових розрахунків та створення у населення звички сплачувати безготівково. «Ми активно працюємо над розширенням сфери застосування безготівкових розрахунків та платіжної інфраструктури в Україні. Цей напрям, разом з підвищенням рівня фінансової інклюзії населення, є одним з ключових відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, – зауважив він. – Головна мета Національного банку у цьому напрямі – доступні та зручні фінансові послуги для усіх українців. Це досягатиметься через формування та розвиток системи захисту прав споживачів, заходи з підвищення фінансової грамотності українців та розвиток безготівкової економіки».

«Досвід розвитку електронних платежів в різних країнах Європи підтверджує їх позитивний вплив на економіку та рівень її прозорості. Україна впевнено йде шляхом cashless, і цьому сприяє розвиток безготівкової інфраструктури: в країні вже понад 333 тисячі POS-терміналів[1], 8 із 10 операцій за платіжних картками є безготівковими. Це говорить про те, що українці охоче переходять на cashless стиль життя. Разом із тим, у розвитку інфраструктури для безготівкових розрахунків є значний потенціал, і особливо це актуально для регіонів. Сьогодні Mastercard разом із партнерами активно розвиває фінансову інфраструктуру та інклюзію в Україні, впроваджуючи рішення для безготівкових розрахунків у міських соціальних проектах, рітейлі та МСБ. Електронні платежі є потужним драйвером прозорої економіки, і ми вважаємо важливим системне дослідження точок позитивного впливу на підвищення рівня прозорості економіки в країні», — підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні.  

Дослідження, крім оцінки рівня тіньової економіки, містить також спектр потенційних заходів для зменшення «пасивної тіньової економіки» та стимулювання розвитку безготівкових платежів. Загалом на зменшення тіньової економіки може впливати запровадження  здійснення соціальних виплат виключно у безготівковій формі, податкових пільг, встановлення торговельних POS-терміналів представниками малого та середнього бізнесу, а також додаткове стимулювання торговців та споживачів до проведення безготівкових розрахунків. Так, попередні дослідження у європейських країнах підтверджують, що збільшення частки безготівкових платежів на 100% сприяє зменшенню рівня тіньової економіки на 0,6 – 3,7% від ВВП, а державні доходи збільшуються на 0,1 – 0,8% від ВВП досліджуваних країн*.

За даними Mastercard, сьогодні лише 38% малого та середнього бізнесу в Україні надають клієнтам можливість оплати за товари та послуги безготівково, тобто 62% підприємств працюють виключно з готівкою**. Для підтримки малого та середнього бізнесу у впровадженні платіжної інфраструктури Mastercard разом із партнерами реалізує інфраструктурні проекти у різних країнах світу. Один з найбільш успішних — Cashless Foundation у Польщі, у якому сьогодні беруть участь понад 130 тис. торговців. Завдяки фонду в країні було встановлено 172 тис. терміналів. Водночас 95% учасників програми готові рекомендувати встановлення терміналів іншим підприємцям, що суттєво вплинуло на розвиток культури безготівкових платежів у Польщі.

Детальні результати дослідження будуть опубліковані на сайті Національного банку України у березні 2020 року після обговорення всіма учасниками у рамках вищезгаданого меморандуму про співробітництво .