Міністерство економіки України

Промова Айвараса Абромавичуса під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді

 29 січня 2016 року

[Текст виголошеної промови може відрізнятися]

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний народе України!

Складний 2015 рік ми завершили на позитивній ноті: бюджет прийнято, багато важливих законів щодо боротьби з корупцією прийнято, закони безвізового режиму з ЄС прийняті, прогресивний реформаторський Закон про публічні закупівлі прийнято.

Спільними зусиллями з Верховною Радою України і Національним банком України Уряду вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, й у другому півріччі побачити перші тенденції до зростання.

Як і було обіцяно, Уряд разом із Національним банком України готовий до поступового зняття різних обмежень, як тільки це перестане загрожувати досягнутій стабільності.

Найкращий приклад: тимчасове імпортне мито, яке ми разом скасували 1 січня 2016-го на 2 місяці раніше можливого строку - як і обіцяли! Це - хороший сигнал для бізнесу. Ми разом із вами дотримуємося обіцянок - це сигнал, що ситуація стабілізується та нормалізується. Я впевнений, що найгірші економічні показники позаду.

Незважаючи на це, 2016 рік буде складним роком для світової та української економіки.

Тим не менш, після поїздки у Давос, особисто я налаштований більш оптимістично, ніж перед нею. Світова економіка буде рости швидше, ніж у 2015 році - на 3,6%, а не - 3,1%. Проте, волатильність на сировинних ринках, політична нестабільність залишиться високою і будуть безпосередньо впливати на макроекономічні показники. Все це вказує на високий рівень невизначеності. Беручи до уваги зовнішні виклики, ми не маємо права на слабину і повинні продовжити розпочате у 2015 році - більше реформ. Просто, все швидше, краще, сильніше.

У цих умовах найбільшими перешкодами для зростання економіки у нашій країні є: корупція, повна недовіра до судової системи та Державна фіскальна служба, відсутність захисту права власності. Є ще обмеження Національного банку України, спрямовані на макроекономічну стабілізацію.

У свою чергу, Мінекономрозвитку цього року зосередиться на завданнях, які входять у його сферу компетенції. Наші пріоритети на цей рік: приватизація, дерегуляція, реформа державних закупівель, розвиток експорту, реформа державних підприємств, залучення іноземних інвестицій.

1.Приватизація. По-перше, хотілося б подякувати депутатам за те, що проголосувати за законпроект № 2319а-д, який відкриє шлях для прозорої та професійної приватизації. На жаль, поки лише в першому читанні.

У нашому баченні, приватизація - це головна можливість росту економіки та найефективніший механізм залучення прямих іноземних інвестицій. Це, також, ефективний інструмент боротьби з корупцією, модернізація підприємств, створення робочих місць, залучення дешевого кредитного ресурсу і відкриття нових ринків для нашої продукції. На форумі в Давосі обговорювали список із 400 компаній, які змінюють світ. Жодна з них не належить до державних. Жодна!

2.Дерегуляція. В цілому, за рік ми разом із вами скасували понад 100 регуляторних бар'єрів. На 40% скоротили кількість дозвільних документів. План дерегуляції виконано на 72%. Але це тільки початок. З того ж Плану дерегуляції у Верховній Раді знаходиться 30 законопроектів. Ми чекаємо тематичних днів у Верховній Раді України - Дня економічного розвитку і Дня поліпшення бізнес-клімату, щоб розглянути і прийняти низку необхідних документів. Економічний ефект від дерегуляції обчислюється мільярдами гривень. У повну силу запрацює офіс ефективного регулювання, створений за допомогою підтримки ЄС та Канади торік. Завдяки 23-м крокам дорожньої карти, ми піднімемося з 83 на 46 місце в рейтингу Doing Business. Наступні 20 кроків дозволять нам опинитися в ТОП-20 рейтингу. Рейтинги - не панацея, але методологія підрахунку саме цього рейтингу приділяє увагу реальному поліпшенню інвестклімату, тому, що фахівці рейтингу дійсно перевіряють, чи працюють прийняті закони. Щоб не було, як у тому анекдоті, що "я вже третій тиждень відкриваю бізнес за 2 дні". Ці 23 кроки, які ми пройдемо з вами разом, запроваджують зміни законодавства у таких важливих сферах як підключення до електромереж, спрощення документації для будівництва, лібералізація торгівлі та багато іншого.

3.Розвиток експорту. Торгівельна війна з Росією змушує нас подвоїти та потроїти зусилля з виведення української продукції та послуг на нові для нас ринки. Ми завершили переговори про створення ЗВТ з Канадою, посилили переговори з Ізраїлем і Туреччиною. 1 січня повністю запрацювала DCFTA, яка відкрила для українських виробників доступ до найбільшого світового ринку - 500 млн чоловік, 18 трильйонів доларів ВВП. Ця історична угода скасовує або знижує 97% митних зборів, а середні митний тариф знижується у 15 разів. І це тільки стартова позиція наших нових торговельних відносин з Європою. Ми ведемо дискусію з нашими європейськими партнерами про подальшу лібералізацію торгівлі з ЄС - про це я зустрічався минулого тижня з єврокомісаром Мальмстрьом.

4.Боротьба з корупцією в держзакупівлях - реформа публічних закупівель та впровадження системи ProZorro. Верховна Рада України прийняла необхідні для цього закони (і сподіваюся, що наступного тижня ви оперативно внесете в один із них необхідні технічні правки). Справа за дисципліною та мотивацією на всіх рівнях державної влади та місцевого самоврядування. На кону - 500 мільярдів гривень економії державних грошей і довіру між бізнесом і владою. В силу того, що ми запізнилися з багатьма реформами в минулі роки і швидких змін технологій, реформа державних закупівель - це реальна ілюстрація так званого leapfrogging - коли ми пропускаємо кілька стадій розвитку і впроваджуємо найкраще і найновіше. Впевнений, що до кінця року у нас буде найпрогресивніша система державних закупівель у Європі.

5.Реформа держпідприємств. Країна не може дозволити собі утримувати тисячі держпідприємств, більше половини яких давно не працюють. Лакмусовим папірцем цього року буде реформа корпоративного управління НАК "Нафтогаз України", який перейшов у підпорядкування Мінекономрозвитку. До кінця березня ми очікуємо сформувати наглядову раду з п’яти членів, троє з яких будуть абсолютно незалежними. Над цим працює найкраща рекрутингова компанія з підбору незалежних директорів з Лондона. Мета реформи - ізолювати  НАК "Нафтогаз України" й інші ключові держкомпанії від політичного впливу за найкращими принципам світової практики, щоб вони перестали слугувати інструментом вимивання грошей, а приносили прибуток.

Наші ініціативи внести прозорість, публічність, відповідальність у держкомпанії вже почали приносити плоди. За попередніми підрахунками, збитки держкомпаній в минулому році скоротилися з 117 млрд грн до 16 млрд грн. Це - скорочення на цілих 100 млрд грн.

6.Залучення прямих іноземних інвестицій. Вступ у дію DCFTA - це відкрите запрошення для європейського бізнесу відкривати в Україні свої виробничі потужності. Україна може і повинна стати "фабрикою Європи". Нас цікавлять великі системні інвестори, які модернізують підприємства, принесуть із собою міжнародні стандарти і культуру управління, створять робочі місця і будуть платити податки. Ми також хочемо, щоб в Україні почали працювати компанії, відомі в усьому світі. Щоб це сталося, ми повинні реалізувати всі ті реформи, про які я щойно говорив. Незважаючи на складну ситуацію в країні, торік міжнародні прямі інвестиції склали майже 3 млрд доларів. На цей рік ми ставимо собі високу планку - 5 млрд. Вчора у Києві пройшла найбільша конференція закордонних експортно-кредитних агенцій, де був, у підсумку, оголошено додатковий "апетит" на інвестиції у 2 млрд доларів. Міжнародні фінансові організації та експортно-кредитні інститути йдуть попереду приватного бізнесу. Нам потрібно продовжувати завойовувати їхню довіру системною роботою.

7.Російська агресія. Сукупний економічний ефект від російської агресії за останні 2,5 роки величезний і вже обчислюється мільярдами доларів. Політично мотивовані дії країни-агресора й надалі будуть нам шкодити. Свіжий приклад - обмеження транзиту товарів до Казахстану. Упевнений, що наш сусід і далі поводитиметься недружньо, не дивлячись на міжнародні угоди. Ми очікуємо, що разом - в результаті ембарго, режиму найбільшого сприяння та обмеження транзиту з боку Росії втрата заробітку українських підприємств складе від 800 млн до 1,1 мільярда доларів.

Шановні панове депутати! Відступати нам з вами нікуди. Ми пропонуємо шлях. За вами - рішення, чи підемо ми цим шляхом до економічного зростання та добробуту українських громадян, або залишимося в полоні корупції. У моєму розумінні, вибір очевидний. Останнє слово - за вами.

Дякую.

 

 

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json