|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено два типи договірної ціни – тверда та динамічна. При цьому, тверда ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем гарантій щодо виконання завдання в установлені строки за фіксовану ціну, а взаєморозрахунки за твердими договірними цінами проводяться на підставі виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договорі. Враховуючи, що договір укладено внаслідок проведення процедури відкритих торгів, чи має право замовник при проведенні взаєморозрахунків витребовувати у підрядника накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо така норма при цьому НЕ міститься у договорі про закупівлю?
Відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом усього строку будівництва. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється з урахуванням обґрунтованих цін на матеріальні ресурси, що склались на момент уточнення. Просимо роз’яснити, чи повинен підрядник при проведенні взаєморозрахунків у випадку динамічної договірної ціни надавати замовнику накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо при цьому уточнення динамічної договірної ціни не відбувається, а такі матеріали та обладнання актуються за цінами, визначеними в погодженій підчас проведення відкритих торгів договірній ціні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
06.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 01.04.2020 року лікарня, як надавач медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, зобов’язана буде підписати договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України (далі - НСЗУ).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я. Тобто оплата НСЗУ здійснюються уже по факту лікування кожного окремого пацієнта (з розрахунку наданої послуги та витрачених лікарських засобів).
Питання – яким чином провести процедуру міжнародних відкритих торгів та здійснити реєстрацію тендерного договору, якщо відповідно до п.2.10. наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 02.03.2012 року № 309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом? Тому що такі кошти будуть виділені після лікувань пацієнтів і не відразу в сумі, необхідній для підписання договору.
Крім того, з 19.04.2019 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-IX укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Тобто тут виходить замкнуте коло. Ми, як замовник, можемо оголосити процедуру відкритих торгів з міжнародною публікацією (що займе достатньо довго часу – до 2,5 місяці) на очікувану вартість та завершити таку процедуру.
Однак, у реєстрації такого договору у органах Державної казначейської служби України буде відмовлено, оскільки не буде фінансування від НСЗУ (ліки ще не куплені –пацієнти не проліковані - кошти від НСЗУ не надійшли).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформуємо, що питання проведення процедур закупівель на очікувану вартість предмета закупівлі розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
Крім того, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, додатково з питань обслуговування (банківського чи казначейського) комунальних підприємств як надавачів медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
26.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до вимог постанови КМУ № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» (далі – Постанова) між департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі – департамент), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 12.04.2018 № 506).
Відповідно до п. 23 Постанови, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних.
В зазначеному договорі департамент виступає в ролі платника. Департамент по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться безпосередньо особі з інвалідністю.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, направленого на адресу Державної Казначейської служби України від 30.10.2018 №1/01823/00001 (копія листа додається), подібна закупівля не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п.8 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу МЕРТ від 17.03.2016 № 454 «Визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням».
У зв’язку з наведеним, департамент звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме :
- Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
- Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати?
- Як в тендерній документації визначити технічні вимоги до засобів реабілітації (вони є суто індивідуальними для кожної особи та визначаються лише вибраним особою підприємством)?
У разі якщо закупівля підпадає під дію Закону:
- за процедурою відкритих торгів закупівля іде в розріз з вимогами п. 23 Постанови;
- умови переговорної процедури також неможливо застосувати, оскільки підприємство не є єдиним постачальником на ринку відповідних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|
|
|
14.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації замовник висунув вимогу підписати Електронну банківську гарантію електронно-цифровим підписом. Але майже всі банки вже перейшли на КЕП (кваліфікований електронний підпис), що є більш досконалим. Має право замовник Не визнати переможцем участника, який надав банківську гарантію з КЕП ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 1016/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db40f6e6-8b3a-439c-a820-9e10dbdbeca7&lang=uk-UA
При цьому відповідно до пункту 5 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
|