Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель
Консультації з питань закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.11.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
1312 / 1271
Просимо надати роз'яснення, щодо алгоритма застосування п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі.Приклад 1: перший раз аукціон не відбувся через відсутність пропозицій, другий раз торги не відбувся через недостатню кількість пропозиції, пропозицію подав лише один учасник. Замовник уклав договір відповідно до п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі з компанією, яка не надавала пропозиції у щоден з аукціонів стосовно даної закупівлі. Чи мав право замовник укладати такий договір, не запросивши на переговорну процедуру компанію, яка подавала пропозицію у повторній процедурі відкритих торгів? Приклад 2: Відкриті Торги не відбулися двічі через відсутність пропозиції. Чи має право замовник провести переговорну процедуру відповідно о п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі запросивши учасника/учасників на свій розсуд(будь яку компанію). Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у всіх Прикладах.
Відповідь
27.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
900 / 924
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва необхідно оплатити послуги та відшкодування витрат арбітражної керуючої на суму 84000 грн. Чи є послуги арбітражного керуючого ПОСЛУГОЮ в розумінні Закону про Публічні закупівлі зі змінами? Якщо це послуга, то чи можна прямий договір в зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин?
Відповідь
19.10.2020 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
1215 / 1104
Пунктом 22 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. В свою чергу, у вищезазначеному пункті відсутня інформація щодо стану процедури Закупівлі у випадку якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження було оскаржене у суді. З огляду на вищевикладене, прошу надати консультацію з питань закупівель, а саме: «Чи зупиняється процедура закупівлі у випадку, якщо учасник оскаржить у суді рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження?»
Відповідь
06.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1076 / 1085
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону. Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі. У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі. Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: eurolex.pl@gmail.com
Відповідь
05.10.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1148 / 1221
01.10.2020 р. до установи звернулась перекладач з заявою про виплату винагороди перекладача за виконаний усний та письмовий переклад на підставі ухвали суду від 23.09.2020 р. з врахуванням вимог Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 01.07.1996 №710. Чи відображається таке відшкодування в плані закупівель? Якщо так, то як відзвітуватись по такій закупівлі?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2