|
|
16.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
При аналізі одного з Замовників, щодо дискваліфікацій 2020 року, виникло питання трактування Замовником правового статусу Фізичної особи та Фізичної-особи підприємця у державних закупівлях, щодо надання/зазначення тієї чи іншої інформації Учасником ФОП - суб'єктом господарювання.
Суть питанння:
Згідно вимог тендерної документації Замовника, щодо Розділу 3 «Забезпечення тендерної пропозиції» Гарантія повинна містити, зокрема, такі суттєві умови: Повну назву Учасника (принципала) (для фізичної особи прізвище, ім’я та по батькові та документ (паспорт), що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження) юридична адреса, перелік усіх засновників та осіб уповноважених принципалом на підписання документа, з якого виникають відносини по гарантії.
Участник ФОП прикріпив до своєї пропозиції Гарантію, у якій він, виступаючи Принципалом, зазначив юридичні дані ФОП (Повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса/місце реєстрації), не вказуючи свої паспортні дані, тому що приймав Участь у закупівлі у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не статусі Фізичної особи. Учасник ФОП запропонував найнижчу ціну на аукціоні.
Проте, Замовник у Протоколі відхилення одним з факторів дискваліфікації Учасника через те, що його пропозиція його не відповідає умовам тендерної документації, вказав наступне:
"1. В гарантії фінансової компанії, яка надана як тендерне забезпечення, відсутні такі обов'язкові дані як документ (паспорт), що її засвічує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання), його місцезнаходження), що вимагалось п.п.6 п.2 Розділу 3 Тендерної документації."
Виникло питання, щодо правомірності та законності посилання Замовника на цю умову тендерної документації, яка у совокупності призвела до дискваліфікації Учасника. Адже Учасник ФОП діяв у межах нормативно-правових актів у правовому статусі Фізичної особи-підприємця, а не Фізичної особи. Учасник міг оскаржувати цей пункт відхилення до АМКУ.
Тлумачення сукупної юридичної думки з цього приводу:
1. "Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України фізична особа – це людина як учасник цивільних відносин.
2. Фізична особа-підприємець – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
3. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом.
4. Таким чином, фізична особа та фізична особа-підприємець мають різний правовий статус, а вимоги до інформації про принципала, який є фізичною особою, зазначені в Тендерній документації не розповсюджуються на Принципала, який є фізичною особою-підприємцем.
5. Враховуючи вищевикладене, Гарантія Учасника була такою, що відповідала вимогам Тендерної документації щодо забезпечення тендерної пропозиції."
Питання до Міністерства:
1. Чи правомірно діяв Замовник у пункті з Гарантією, відхиляючи пропозицію учасника ФОП?
2. Якщо Замовник діяв неправомірно щодо пункту з Гарантією, надайте посилання на нормативно правові акти?
3. Чи потрібно було Учаснику ФОП доводити свою позицію, щодо правового статусу ФОП, а не Ф/о, у Закупівлях, шляхом оскарження до АМКУ?
4. Якими статтями Цивільного та Господарського Кодексів України, крім ст. 24 ЦКУ міг би керуватись Учасник подаючи скаргу до АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі-Порядок).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі". Прохання надати розяснення чи має право військова частина 1485 (Одеський загін Морської охорони)застосовувати закон "Про оборонні закупівлі" при проведені ремонту та обслуговуванні бойових кораблів які використовуються в забезпечені "завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 117/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA
|
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.13) ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" страхові компанії відносяться до фінансових установ, а послуги зі страхування до фінансових послуг.
З огляду на це, просимо повідомити чи необхідно проводити процедуру закупівлі послуг страхування .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2171/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c61d1e7d-24f5-45bc-9fac-b46f8dec0405&lang=uk-UA
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка!!!
Військова частина 1485, яка є органом охорони Державного кордону, проводила закупівлі застосовуючи Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Чи маємо ми право використовувати Закон України “ Про оборонні закупівлі ” Стаття 2. «Сфера застосування Закону» Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" дещо відрізняється від статті 2. «Сфера застосування Закону» та пункту 10 Статі 1 використовувати Закон України “ Про оборонні закупівлі ”
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Запитання щодо планування закупівель стосується медичних комунальних підприємств.
Проблема: на сьогодні Національна служба здоров’я уклала договори на оплату послуг медичних комунальних некомерційних підприємств (що є замовниками) лише на період дії програми медичних гарантій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2020-%D0%BF#Text), тобто до 31 березня 2021 року (договір + додаткова угода по кожному підприємству розміщені тут https://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori). Після настання цієї дати наразі неможливо запланувати закупівлі, оскільки немає підстав для визначення орієнтовної суми надходжень (МОЗ планує подати на затвердження КМУ нову програму медичних гарантій).
Запитання:
• Чи дійсно у даному випадку планування закупівель і здійснення процедур слід вважати новим фінансуванням?
• Чи слід складати річний план закупівель окремо на 1 квартал та починаючи з 1 квітня окремо?
• Чи не буде вважатися уникненням у розумінні Закону про публічні закупівлі проведення спрощених процедур/прямих договорів (на наявне фінансування) з подальшим проведенням процедур, визначених відповідно до вартісних меж предметів закупівлі але починаючи з 1 квітня?
• Чи сумувати очікувану вартість по одному й тому ж предмету закупівлі у 1 кварталі та після 1 квітня, чи все ж таки це окреме фінансування = окремі процедури?
Дуже просимо надати вичерпну відповідь, оскільки ситуація з проведенням процедур публічних закупівель, що складеться станом на 1 квітня поточного року, стосується близько 3000 медичних комунальних некомерційних підприємств, які уклали договір з національною службою здоров’я України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
|