|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2013 та 2016 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 130 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. Також, у відповідності до інформації, наданої органами місцевого самоврядування, постачальники послуг з якими замовником укладено договори є єдиними постачальниками таких послуг на території відповідного міста (району) (оскільки є орендарями або балансоутримувачами систем водопостачання та водовідведення). Окрім того, згідно Зведеного переліку суб’єктів природних монополій постачальники з якими укладено договори є природними монополістами.
Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення:
- Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі»;
- Чи можна вважати інформацію, надану органом місцевого самоврядування, з приводу наявності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці єдиного постачальника послуг достатньою для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Заздалегідь вдячна за роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ).
Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону.
Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону.
Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Підкажіть будь ласка, ми плануємо закупити послуги за кодом ДК:021:2015- 72260000-5-Послуги, пов'язані з прогамним забезпеченням (Послуги із забезпечення працездатності програмного комплексу "Криптосервер: Модуль шифрування", що використовується для захисту інформації, яка передається засобами електронного зв'язку"). Загальна сума за даним предметом закупівлі на рік більше 50000 грн. Чи можемо ми застосувати таку норму Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.09.2019 рокум №114-IX: стаття 3 частина 7 пункт 2 абзац 5 (тобто, існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності)? Найголовніше питання: які підтверджувальні документи та в якому вигляді повинен надати Постачальник для застосування вищезгаданої статті Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана у запиті № 4/2020 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffc30350-271c-4fad-91b9-480120ea74dc&lang=uk-UA
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі придбання товару за готівкові кошти, які проведені по авансовому звіту і добові на відрядження
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 946/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи потрібно оприлюднювати договір про надання послуг з технічного обстеження комп'ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування, які підлягають списанню, щодо списання і подальшого вивезення та утилізації. В нашому випадку, ми виступаємо замовником і виконавець зобов'язаний сплатити нам вартість вилучених дорогоцінних металів. Тобто витрат ми не несемо, а отримаємо певний дохід.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг.
|