|
06.08.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, яким чином можна додати позиції в ЄЗС?
Чи можливо це взагалі? Якщо так, то який алгоритм дій при цьому.
Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Таким чином, національний класифікатор України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – ЄЗС), згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), який використовується замовниками країн-членів Європейського Союзу для визначення предметів закупівлі під час здійснення ними процедур закупівель та складається з основного та додаткового словників.
Разом з тим, Міністерством ведеться постійний моніторинг використання замовниками та учасниками сфери публічних закупівель, а також аналіз їх пропозицій щодо покращення законодавства.
В рамках цієї роботи, у разі надходження листа чи електронного звернення з відповідними пропозиціями вони будуть розглянуті та в разі необхідності внесені зміни до ЄЗС.
|
|
19.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься у запитах 775/2020 та 29/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може застосовуватись ч.3 ст.631 ЦКУ при заключенні договорів по процедурі допорогових закупівель (звіт про договір про закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 41 Закону забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Водночас оскільки договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються.
Разом з тим договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
14.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! В мене наступне питання, ми провели торги на закупівлю електричної енергії, обрали переможця, Переможець пропонує нам зміни, щодо підписання договору, Зміни стосуються можливості розірвання договору в одностороньому порядку, за умовою, якщо ми (замовник) відмовляємось від подписання додаткової угоди на зміну ціни. Чи маємо ми право вносити такі зміни в договір, після того як пройшли торги????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|