|
20.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Комунальне підприємство (Замовник)має намір придбати автомобіль для вивезення сміття. Кошти для придбання автомобіля надає меценат - юридична особа шляхом надання безповоротної фінансової допомоги.Чи має право керівник підприємства придбати даний автомобіль без застосування норм закону України " Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
|
|
26.08.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні пані і панове!
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україн від 15.04.2020 № 708, затверджений оновлений Порядок визначення предмета закупівель. Відповідно з цим документом:
1. "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника".
2. В Єдиному закупівельному словнику трапляються випадки, коли іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем.
3. У роз'яснпенні ДП ПРОЗОРРО (посилання https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-poryadok-viznachennya-predmeta-zakupivli-zgidno-z-nakazom-708) зазначається, що "у разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас".
4. У цьому ж роз'ясненні зазначається, що "у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".
У зв'язку з цим, прошу роз'яснити, чи не є порушенням вимог пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону визначення предмету закупівлі за показником ВОСЬМОЇ ЦИФРИ (99999999-9).
З повагою О. Проценко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників/порушень законодавства в конкретних випадках.
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно роз'яснень, що були надані Мінекономрозвитку, при внесенні змін до Річного плану закупівель перерозподіл коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель вважається новим предметом договору. Якщо ми закуповували продукти харчування по КЕКВ 2230 та зекономили внаслідок проведення спрощених закупівель кошти, а тепер маємо терміново закупити продукти харчування по КЕКВ 2282, при внесенні змін до Річного плану ми можемо керуватися вищевказаним роз'ясненням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, якщо договір закупівлі товару укладено 01 лютого 2021 року то до кінця року можна укласти три додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару до 10% щоб у сумарній кількості підвищення ціни складало не більше 30% чи щоб у сумарній кількості підвищення ціни було не більше 10%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство має намір придбати нові автомобілі. але у звязку з відсутністю достатніх коштів для закупівлі, підприємство має намір придбати автомобілі у лізинг (послуги фінансового лізингу).
п.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", передбачено, що дія закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу, та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Керуючись вище зазначеним, просимо надати розяснення чи можливе укладання договору фінансового лізингу автомобіля без проведення процедури закупівлі (відкриті торги).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить розгорнуту відповідь з порушеного питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась наразі не змінилася.
|