|
22.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
МКП «Енергоресурс» уклало договір на постачання/закупівлю електричної енергії
(надалі – Договір) із формульним ціноутворенням. Згідно з умовами Договору, ціна
визначається за підсумками розрахункового періоду з огляду на наступні складові:
1. актуальної ціни закупівлі електричної енергії, що розраховується в залежності від
коливання ціни на ринку «на добу наперед» в розрахунковому періоді (місяці)
порівняно із місяцем, що передує розрахунковому;
2. тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП;
3. маржу постачальника, незмінну протягом дії Договору.
Розрахунок ціни за одиницю товару щомісячно підтверджується шляхом укладання
додаткових угод.
На виконання умов Договору постачальник електричної енергії щомісячно надсилає
додаткові угоди.
Разом з тим, пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії,
визначено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу,
у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх
застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право
споживача розірвати договір.
Постачальник не надсилає повідомлення про зміну ціни, посилаючись на те, що
умови визначення ціни за Договором залишаються незмінними, бо ціна розраховується в
залежності від волатильних показників, які чітко визначені умовами тендерної
документації та укладеного Договору.
Просимо пояснити,
1) чи правильно визначати ціну за формулою, передбаченою умовами Договору, за
перший місяць постачання?
2) чи дійсно постачальник не має обов’язку надсилати письмове повідомлення про
ціну електричної енергії, яка буде розрахована за формулою, за 20 днів до
підписання додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 208/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UAПоряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом, зокрема, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Також договір про закупівлю має виконуватися сторонами на умовах, що передбачені у самому договорі.
|
|
27.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи правомірний п.9.2 договору про закупівлю паливомастильних матеріалів в 2021р .< жодна із стрін не несеніякої відповідальності перед третіми сторонами за справжність інформації а також будь-якої документації отриманої від іншої сторони >
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
21.02.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник закупівлі робіт/послуг укладати договір про закупівлю на суму меншу, ніж визначено електронною системою закупівель без зменшення обсягів закупівлі за процедурою "відкриті торги" (з особливостями), дотримуючись принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії (абз.6 п.9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 - далі Особливості ), керуючись та враховуючи те, що нормами Особливостей також передбачено таке:
1. абз.3 п.18 - Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків, зокрема перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
2. п.35 - Відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
|
|
01.02.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
На початку 2021 року Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) за результатом проведених тендерних закупівель було укладено договори на виконання робіт з капітального ремонту і реконструкції як автомобільних доріг місцевого значення так і обʼєктів соціальної інфраструктури.
Водночас, повномасштабна військова агресія російської федерації та введення воєнного стану зумовило непередбачений на момент визначення вартості будівництва та укладення згаданих договорів рівень інфляції (більш ніж 26,6% станом на 2022 рік), що відповідно стало причиною суттєвого зростання вартості робіт, будівельних матеріалів, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Таким чином, Законом не передбачається збільшення ціни договору у звʼязку з настанням вищезгаданих обставин, підрядники позбавлені можливості виконати роботи у обсязі передбаченому технічним завданням, а замовник – здійснити оплату даних робіт відповідно до погодженої проектної документації.
На підставі вищевикладеного, просимо надати розʼяснення щодо наявності правових підстав збільшення ціни діючих договорів підряду у звʼязку з виниклими інфляційними процесами. У випадку ж відсутності таких підстав, просимо ініціювати внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою створення правового механізму регулювання порядку збільшення ціни договорів з вищезазначеної підстави.
Окремо наголошуємо на необхідності отримання саме чіткої і обгрунтованої відповіді, без застосування посилань на узагальнені листи із зазначенням базових норм Цивільного, Господарського кодексів України та Закону України «Про публічні закупівлі» про договірні відносини.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
20.01.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, відповідно до пп. 4 п. 2 Постанови № 426 від 03.04.2019 (у редакції Постанови № 1117 від 04.10.2022), процедури закупівель, розпочаті до затвердження нового реєстру (який був затверджений Наказом МОЗ № 1963 від 01.11.2022), мають завершитися за цінами, що не перевищують граничних ОВЦ, установлених Реєстром ОВЦ станом на 11 серпня 2022 року.
При цьому, початком процедури закупівлі вважається оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (яка завершується укладенням або не укладенням договору) на веб-порталі Уповноваженого органу. Цю позицію підтверджує Мінекономіки у своєму листі від 27.11.2017.
А у випадку переговорної процедури (яку можна проводити без/до оприлюднення оголошення про проведення), її початком можна вважати затвердження річного плану та прийняття рішення про проведення переговорної процедури, аналогічний підхід підтверджує Мінекономіки у відповіді на запит 131/2017.
Водночас питання щодо відліку початку закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору не регулюється законодавством, а офіційна позиція Мінекономіки щодо цього питання відсутня.
Питання:
Що вважатиметься початком закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору? (1) дата направлення офіційної пропозиції (оферти) чи (2) дата укладення самого договору?
З повагою,
Данило
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним та Господарськими кодексами України. Виходячи зі змісту статей 638 та 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозиція щодо укладення договору та її акцептування регулюється статтями 641- 646 ЦК України.
|