|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури.
Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”.
Відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Враховуючи вищевказані положення нормативно-правових актів чи необхідно замовнику оприлюднювати звіт про укладені договори у випадках придбання товарів (послуг) протягом року у різних постачальників в межах третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, якщо загальна сума закупівель перевищує 50 тис. грн. Наприклад: у березні було придбано у Постачальника 1 папір формату А4 на суму 30 тис. грн., у вересні для потреб установи придбано у Постачальника 2 папір формату B5 на суму 18 тис. грн., у жовтні у Постачальника 3 придбано паперу формату А1 на суму 4 тис. грн. Предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” у всіх трьох випадках був 30197630-1, загальна сума закупівлі склала 52 тис. грн. Чи потрібно у вказаному випадку оприлюднювати звіт про укладені договори у відповідності до ч.4. ст. 1 Закону, якщо потрібно, то чи всі вказані договори відображати у звіті, чи останній, відповідно до якого закупівля по вказаному предмету перевищила 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У додатку до річного плану закупівель складеному до набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" відповідно до ст. 4 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" були передбачені кошти на виконання робіт з капітального ремонту. Відповідно до додатку у липні 2016 року було укладено договори про закупівлю без застосування процедур закупівель, оскільки вартість робіт не перевищувала суми визначені в статті 2 Закону.
В листопаді Замовник отримав додаткове фінансування на виконання капітального ремонту за тим самим обєктом. Питання: яким чином Замовник повинен відобрадати кошти в плані закупівель і чи потрібно нам проводити прорцедуру закупівель якщо сума фінансування перевищує 50 тис. грн, але загальна вартість робіт не перевищує 1 500 000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять відповіді на питання, зазначені у зверненні.
|