|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
04.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Після проведення відкритих торгів на закупівлю послуг з прточного ремонту було підписано договір, у процесі виконання договору підрядчик виявив додаткові роботи, що тягне за собою збільшення суми договору. Як вийти з цієї ситуації? Чи можно укласти додотковий договір шляхом проведення переговорної процедури з цим підрядчиком? Підкажіть будьлиска які ще можуть бути варіанти виходу з цієї ситуації? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів.
Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1044/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У липні 2020 р.на території Луганської області сталася масштабна лісова пожежа.Протоколом засідання №115-20 Експертной комисії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій пожежа класифікована як надзвичайна ситуація природного характеру державного рівня.Розпорядженням КМУ від 22.07.2020 № 918-р виділені кошти з резервного фонду державного бюджету для ліквідації наслідків пожежі.
Питання:Чи правомірно рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі,за умови якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю Вас!
Прошу надати розяснення стосовно застосування п.7 та абзацу першого п.3 ч.7 ст.3 Закону.
Ми комунальне некомерційне підприємство, яке надае послуги в сфері охорони здоровя та на яке згідно статуту та Закону покладено виконання соціальної функції. На даний час, у звязку з загостренням епідеміологічної ситуації, склалась доволі неприємна ситуація, яка повязана з закладеними у Законі "Про публічні закупівлі" бюрократичними вимогами норм цьго Закону, зокрема це стосується конкретно нашої ситуації із закупівлею мяса.
На даний момент нашею організацією було проведено закупівел за кодом класифікатора ДК 021:2015: 15110000-2 М’ясо на суму 128520,00 грн. Наразі існує нагальна потреба в закупівлі додаткової кількості данної продукції, що ми і намагалися двічі зробити шляхом проведення процедури відкритих торгів, про що сівідчать данні системи (Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-08-14-009010-a та Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-07-24-006389-b), які нажаль були не успішними у звязку із відсутності достатньої кількості учасників. На даний момент проведення переговорної процедури із дотриманням всіх необхідних строків зробить неможливим забезпечення хворих їжею належгої якості. Тому просимо Вас дати розяснення щодо можливості здійснення закупівлі необхідного товару за кодом ДК 021:2015: 15110000-2 М’ясо через ProzorroMarket на суму 60 тис. грн. (що дозволить нам провести необхідну конкурентну процедуру) без використання електронної системи відповідно до п.7 ч.7 ст.3 та на підставі викладеній у абзаці першому п.3 ч.7 ст.3 Закону "Про публічні закупівлі".
Заздалегідь дуже вдячний Вам!
Уповноважена особа
Отченашко Дмитро
тел: +38(050)565-93-91
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 902/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|