|
18.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи означає додана відповідь Мінеконом розвитку і торгівлі України, що закупівля електричної енергії повинна здійснюватись на підставі типового договору про постачання електричної енрегії, форма якого встановлена Правилами користування електричною енергією, що затверджені Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 39 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
|
|
17.07.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу пояснити, а саме: в разі оскарження переговорної процедури закупівлі розгяд скарги зупиняє перебіг строків переговорної процедури, чи п.8 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі"(далі - Закон) стосується лише строків укладення договору абз.8 п.3 ст.35 Закону, тому що п.4 ст.35 Закону встановлено, що переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п.3 ч.2 цієї статті, а також...) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Оскільки, в абз.5 ч.4 ст.35 Закону не зазначено, що відміняється переговорна процедура у строк 35 днів, крім періоду оскарження, в разі непідписання учасником договору про закупівлю,то ми маємо дотримуватися вказаних 35 днів, чи період оскарження додається до 35 днів, зазначених в Законі? НАПРИКЛАД: 14 червня 2017 року було оприлюднено намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, 23 червня 2017 року - подано скаргу до Колегії АМК України, 14 липня 2017 року Колегією АМК України прийнято рішення про припинення розгляду скарги, то ми маємо укласти договір в межах 35 днів від дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір - 19 липня 2017 року, чи при оскарженні переговрної процедури ми маємо до 35 днів додати періо оскарження переговорної процедури, тобто кінцевий термін укладення договору - 10 серпня 2017 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону встановлено, що замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Крім того, абзацом 4 частини сьомої статті 18 Закону встановлено, що у будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.
З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статті 18 Закону, у разі оскарження перебіг строку, протягом якого укладається договір за результатами застосування процедури закупівлі, зупиняється та продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
В жовтні 2016 року було укладено договір між Державним підприємством про надання послуг (виконання робіт) в об'ємі, передбаченому в дефектних відомостях. Строк дії договору 31.05.2017
Однак, після виконання робіт було виявлено перевищення площі трубопроводів насосних станцій, щодо яких проводилися роботи від встановлених в Дефектній відомості.
Даний факт підтверджується Актом контрольних замірів, що проводились 19.04.2017 року разом з Замовником. Виконавець виконав об'єм робіт зафіксований в Акті контрольних замірів та весь об'єм робіт згідно Договору до 31.05.2017 р. Однак, поданий акт прийому-передачі робіт з урахуванням перевищення об'єму робіт та відповідного збільшення розміру витрат Замовник не підписав, відповіді на лист про укладення додаткової угоди чи договору на суму перевищених робіт не надав.
Питання:
1) що необхідно робити, для того, щоб Замовник здійснив розрахунки за фактично виконані роботи, об'єм яких перевисив об'єм заявлениї у дефектних відомостях?
2) Чи можливе укладення додаткової угоди чи то просто договору на перевищений об'єм робіт без проведення тендеру?
3) На підставі чого та яких нормативно правових актів вимагати сплатити суму за перевищений об'єм робіт
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
3. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору через суд при істотній зміні обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України.
Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
для написання статті потрібна інформація, яким чином відбувається розрахунок замовника товару перед переможцем торгів. мова йде про КП, як замовника товару та ТОВ, як постачальника товару. у договорі йдеться про розрахунок у два етапи - 50% передплата і 50% після отримання товару. Чи законна така процедура розрахунку. Якщо ні, то яким чином здійснюється розрахунок? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог тендерної документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Водночас, беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України (далі – БК України), у разі якщо договір про закупівлю укладається розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, та передбачає взяття учасником бюджетного процесу відповідних бюджетних зобов’язань, платежі відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством.
Так, згідно з частиною першою статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів”, “одержувач бюджетних коштів”, “бюджетне зобов'язання” та “платіж” наведені у пунктах 18, 47, 38, 7 та 41 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” визначено перелік випадків, в яких розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату (за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів), максимальні строки та розміри такої попередньої оплати.
|