|
17.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
04.06.2017 нашою компанією на Smarttender.biz розміщено тендерні пропозиції для участі у процедурі закупівлі Службою автомобільних доріг у Запорізькій області послуг (Номер у ЦБД UA-2017-03-30-002088-b).
За результатами оцінки тендерних пропозицій на відповідність кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації рішеннями від 26.06.2017 (протоколи №9, №10, №11), розміщеними в той же день в електронній системі закупівель, Замовник відхилив наші тендерні пропозиції за лотами №№1-3.
Не погодившись з рішеннями Замовника, вбачаючи у його діях порушення принципів закупівлі, 30.06.2017 та 01.07.2017 (останній день для подачі скарги) нашою компанією було зроблено безліч спроб подачі скарги до органу оскарження шляхом розміщення її в електронній системі публічних закупівель через торговий електронний майданчик Smarttender.biz.
Для запобігання порушення строків оскарження, встановлених ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі», нами через відділення УДППЗ «УКРПОШТА» 01.07.2017 направлено скаргу у паперовому вигляді на поштову адресу АМКУ.
Лише 03.07.2017 о 15 год 55 хв стало технічно можливим для нас розмістити вищезазначену скаргу, тобто з порушенням строків, встановлених законодавством.
Рішенням АМКУ за №4395-р/пк-пз від 05.07.2017 нашу скаргу на рішення Замовника від 26.06.2017 залишено без розгляду як таку, що розміщена в електронній системі закупівель з порушенням строків. При цьому, при поданні скарги до АМКУ нами сплачено збір в розмірі 5000,00 грн.
07.07.2017 нами направлено запит до ТОВ «НВП «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» щодо підтвердження здійснення спроб нашою компанією розмістити скаргу в електронній системі закупівель через торговий електронний майданчик Smarttender.biz. 30.06.2017 та 01.07.2017, а також надання інформації про причини неможливості у вищевказані дати розмістити скаргу до органу оскарження на відповідному майданчику.
Згідно з відповіддю представників Smarttender.biz. №334 від 10.07.2017 постачальники можуть подавати скарги до АМКУ в період, визначений Законом. При цьому, період оскарження встановлюється з моменту передачі закупівлі на стадію 1.2. Пре-кваліфікація (Stand-Still) та формуванні на порталі ProZorro протоколу розгляду пропозицій. У випадку, якщо Замовник на стадії 1.1. Пре-кваліфікація прийняв рішення щодо кожного з учасників, але не передав закупівлю на наступну стадію, період оскарження не встановлюється системою і Постачальники не мають можливості подавати скарги через електронну систему закупівель. В даному випадку Замовник прийняв рішення щодо учасника ТОВ «АТЛАС СМД УКРАЇНА» 26.06.2017, але передав процедуру закупівлі № UA-2017-03-30-002088-b на стадію 1.2. Пре-кваліфікація (Stand-Still) 03.07.2017. Після даної дії розпочався період оскарження і учасник отримав технічну можливість подавати скарги на рішення Замовника.
Отже, нашою компанією з незалежних від нас причин пропущено строки оскарження через електронну систему закупівель, встановлені ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі».
10.07.2017 наша компанія звернулась до АМКУ з клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження рішення Замовника та прийняття до розгляду раніше поданої скарги як такої, що подана з дотриманням строків оскарження, встановлених ЗУ «По публічні закупівлі». Станом на 17.07.2017 жодного документу щодо розгляду нашого клопотання АМКУ в електронній системі закупівель не розміщено.
Станом на 11.07.2017 обрано переможця за результатами аукціону (лот №1, лот №2). В розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» чи маємо ми право, не беручи участі в аукціоні, оскаржити результати проведення торгів до АМКУ?
Оскарження рішення Замовника у судовому порядку тягне за собою значні додаткові витрати зі сплати судового збору.
Підкажіть, яким чином нам захистити порушені права в результаті відхилення наших тендерних пропозицій, позбавлення можливості брати участь в аукціоні та неможливості оскаржити рішення Замовника до АМКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
для написання статті потрібна інформація, яким чином відбувається розрахунок замовника товару перед переможцем торгів. мова йде про КП, як замовника товару та ТОВ, як постачальника товару. у договорі йдеться про розрахунок у два етапи - 50% передплата і 50% після отримання товару. Чи законна така процедура розрахунку. Якщо ні, то яким чином здійснюється розрахунок? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог тендерної документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Водночас, беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України (далі – БК України), у разі якщо договір про закупівлю укладається розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, та передбачає взяття учасником бюджетного процесу відповідних бюджетних зобов’язань, платежі відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством.
Так, згідно з частиною першою статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів”, “одержувач бюджетних коштів”, “бюджетне зобов'язання” та “платіж” наведені у пунктах 18, 47, 38, 7 та 41 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” визначено перелік випадків, в яких розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату (за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів), максимальні строки та розміри такої попередньої оплати.
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було оголошено відкриті торги на закупівлю офісного приладдя за 5-ма лотами на загальну суму 248 578,16 грн. Вперше за жодним із лотів закупівля не відбулась через недостатню кількість поданих пропозицій. За вдруге оголошеною на тих самих умовах закупівлею за двома лотами (папір перфорований та стрічки для принтерів на очікувану вартість 170 00 грн. та 49 300 грн. відповідно) торги відбулись 30.06.2017, пропозиції розглянуті та 05.07.17 прийнято рішення про намір укласти договір.
За трьома іншими лотами (папір А4, конверти, канцелярське приладдя), загальна сума за якими становить 28 878,16 грн., потреба у закупівлі не зникла.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: яким чином необхідно провести закупівлю товарів, по яких процедура закупівлі не відбулась на суму 28 878,16 грн. (відкриті торги або без проведення процедур закупівлі, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі»)? Вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Статтею 31 Закону передбачено, що замовник відміняє торги та має право визнати їх такими, що не відбулися, за умови наявності відповідних підстав, визначених у цій статті.
Разом з тим замовник може відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулися частково (за лотом) (частина перша та друга статті 31 Закону).
Таким чином, якщо за лотами торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених Законом.
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
05.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу надати роз’яснення з приводу застосування процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою.
Згідно річного плану закупівель, відповідно до кошторисних призначень, проводилася процедура закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей) на суму більше 133 тис. євро. за 5 лотами.
За результатами проведення тендеру по 1 лоту торги не відбулися.
На залишок коштів сума, яких не перевищує 133 тис. євро., прийнято рішення щодо повторної закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей).
Питання. Повторні відкритті торги проводяться за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою, або «українські» відкриті торги без публікації англійською мовою?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 182/2016 та 234/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA
Крім того, питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|