|
|
29.07.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році було укладено договір від 02.03.2020 року. У грудні 2020 року було прийнято рішення про продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, а саме до 28.02.2021 року. У січні 2021 року договір збільшено на суму що не перевищує 20 % від фактичного споживання 2020 року. Для закриття договору виникла необхідність у зменшенні суми договору (зняття не використаних юридичних зобов’язань). У лютому електронною поштою був надісланий лист постачальнику з проханням про зменшення суми договору і підписання додаткової угоди (у межах строку дії договору). У зв’язку з пандемією COVID-19 зв’язок з постачальником деякий час був втрачений (з березня по червень 2021 року не відповідав на телефонні дзвінки та електронні листи). Складена і підписана додаткова угода від постачальника надійшла до нас у липні 2021 року. Несвоєчасно підписана угода (не з нашої провини) призвела до порушення строків її розміщення на електронному майданчику.
Які наслідки того що додаткова угода № 15 від 28.02.2021 року на сьогодні не опублікована. Яка відповідальність за це порушення для споживача та постачальника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
|
05.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління Пенсійного фонду України просить надати роз’яснення щодо порядку оприлюднення інформації правонаступником за договорами, укладеними за результатами проведених публічних закупівель, а саме.
У поточному році, на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», яка набула чинності 14 жовтня 2020 року проводиться реорганізація деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованих управлінь.
Просимо дати відповідь яким чином правонаступник за договорами про закупівлю, укладеним за результатами проведених публічних закупівель, повинен оприлюднювати інформацію про внесення змін до таких договорів та звітувати про їх виконання в електронній системі закупівель на веб-порталі уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання правонаступництва розглянуто в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Поряд з цим, відповідь щодо виконання зобов'язань правонаступниками міститься у запиті 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
24.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми є правонаступником замовника закупівлі. Закупівля відбулася у 2020 році. Яким чином, ми як правонаступники можемо оприлюднити інформацію про закупівлю, зокрема оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки (порушення)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|