|
|
17.07.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі за Договором :Електрична енерія,згідно умов договору порядок зміни ціни із застасуванням формульного розрахунку,згідно зміни середньозважених цін на електричну енергію, Питання:
1) чи треба кожен місяць робити додаткові угоди,чи ці зміни робити в акті прийому-передачі товарної продукції за відповідний розрахунковий період?
2) чи діє обмеження на підняття ціни на 10% при формульному розрахунку?
Дякую. З повагою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №№ 249/2024, 127/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=14e9ff59-015f-4ace-84e9-7be141de2977&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G |
|
|
17.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, на виконання вимог пункту 37 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами й доповненнями) (далі - Особливості) у встановлений ЗУ «Про публічні закупівлі» строк завантажив «Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції» . При цьому визначив конфіденційною надану інформацію стосовно Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції.
Пунктом 40 Особливостей визначено, яка інформація не може бути визначена конфіденційною:
«40. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.»
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи вважається «Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції» інформацією про запропоновану ціну, яка не може бути визначена конфіденційною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей.
Відповідно до пункту 39 Особливостей розкриття тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 28 Закону (положення абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 28 Закону не застосовуються).
Згідно з абзацом першим частини другої статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону.
Так, згідно пункту 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.
Пунктом 38 Особливостей визначено, що замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до Особливостей щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Так, електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, що проводяться замовником без застосування електронного аукціону, розкривається вся інформація (крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей), зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій). Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.
Оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Якщо замовником встановлені інші, крім ціни, критерії оцінки відповідно до методики оцінки, після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, що проводяться замовником без застосування електронного аукціону, в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни.
При цьому учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
Також Законом і Особливостями встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли зокрема учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна.
При цьому з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
|
|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до нового пп. 21 п. 13 Особливості № 1178, закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. Такий запит погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби у здійсненні закупівлі відповідно до цього підпункту.
Тобто є дві складові його застосування зазначеної норми:
1) така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача;
2) такий запит погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 № 1702-ІХ добровольче формування територіальної громади — це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної тергромади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони.
Своєю чергою, новий п.п. 21 п. 13 Особливостей № 1178 поширюється на закупівлі для Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів.
Військове формування відповідно до ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про оборону України”» від 05.10.2000 № 2020-III — це створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Отже, ці поняття воєнізованого підрозділу і військового формування відрізняються. Члени ДФТГ не є військовослужбовцями, натомість в гарантіях, зокрема, їх прирівняно до військовослужбовців.
Крім того, ДФТГ у своїй діяльності підпорядковані військовим частинам за принципом територіальності. В зв’язку з цим просимо роз’яснити:
1) чи підпадають закупівлі для ДФТГ за місцевими програмами територіальної оборони під пп. 21 п. 13 Особливостей № 1178?
2) чи можуть нагальні закупівлі для ДФТГ за запитом і обґрунтуванням відповідної ВЧ здійснюватися за цим підпунктом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395
Крім цього, 12.07.2024 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам, що внесені постановою № 782, який доступний за посиланнями: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748 або https://www.youtube.com/watch?v=ZyrKJvBkgoY
Поряд з цим, відповідно до "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Отже, щодо віднесення до Збройних Сил чи інших військових формувань добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|
|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» і замовником тендеру (покупцем) укладено Договір на поставку спеціалізованих автомобілів на шасі європейського виробника (Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5).
В тексті Додатку до Договору сталася помилка (описка в цифрі) у технічному параметрі товару «Номінальна потужність двигуна, не менше», а саме: було внесено значення «не менше, кВт - 250» замість «не менше, кВт – 185», що було автоматично перенесено з описки у тендерній пропозиції (значення потужності помилково зазначено у цифрах кінських сил).
На підтвердження технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі надано лист, згідно якого шасі моделі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 має такі технічні параметри двигуна від виробника: ML110E25WS-E5 EURO5 – двигун 5880 см3, 160 кВт, 217 к.с.; 185 кВт, 252 к.с.; 205 кВт, 279 к.с. В сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного КТЗ від вітчизняного виробника зазначено (п.27): «Максимальна потужність або максимальна потужність електродвигуна – нетто 185 кВт».
Отже, наявна інформація щодо технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі та технічна документація українського виробника завершеного КТЗ свідчить, що коректним показником максимальної потужності двигуна базового шасі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 є 185 кВт.
Однак Покупець відмовляється укласти угоду щодо внесення змін/коригувань до Договору, посилаючись на відсутність в діючому законодавстві про публічні закупівлі чіткого врегулювання процедури внесення змін до укладених договорів з подібних підстав.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності підстав та процедури для внесення змін (через укладання додаткової угоди) до Договору з метою виправлення технічної помилки (описки) шляхом уточнення технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: приведення показника «номінальна потужність двигуна» шасі у відповідність до технічної документації виробників (шасі та завершеного КТЗ).
|
|
Відповідь
|
|
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.07.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Підкажіть, будь ласка, чи потрібно буде долучати довідку про кінцевих бенефеціарних власників Товариства, якщо товариство буде брати участь у публічних/оборонних закупівлях?
Якщо у товариства не буде зазначено фізичної особи, яка є кінцевим бенефеціарним власником, чи є перешкодою для участі у тендері та чи потрібно змінювати структуру власності Товариства?
Для конкретизації запиту: 100 % статутного капіталу товариства володіє Інкорпорація зі Сполучених Штатів Америки (Штат Делавер), у цьому Штаті не відображається повна інформація ні щодо директорів, ні щодо кінцевих бенефеціарних власників, це можна побачити лише по внутрішній документації Інкорпорації, яка не підвантажена до Штату Делавер.
Щиро дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Крім того на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Тобто оборонні закупівлі державних замовників та інших суб'єктів відбуваються в правовому полі Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Абзацами першим та другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів), а саме - інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Тобто, вимоги пункту 47 Особливостей та пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” застосовуються до резидентів.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|