|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до п.6 ПОСТАНОВИ від 2 серпня 2022 р. № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" (далі Постанова) - Заявка разом із калькуляцією собівартості товару у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
п. 10. Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі.
Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка.
Відповідно до викладеного у разі якщо Виробником додано товар в перелік у 2023 році, то запис про включення чинний виключно в 2023 році.
У разі якщо закупівлю оголошено в 2024 році, і учасник запропоновув товар що міститься в переліку з датою додавання у 2023 році, при цьому відсоток локалізації відповідає і межам встановленим у 2023 і у 2024. То чи підлягатиме така пропозиція відхиленню, так як закупівля здійснюється у 2024 році, і відповідно відсутній запис про додавання товару до переліку у поточному 2024 році ? Так як запис внесений в попередньому році втачає чинність.
Згідно п.12 Постанови 12. У разі неподання заявки на щорічне підтвердження відповідності товару, виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару, або у разі невідповідності товару критеріям локалізації поточного року, чи ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, товар автоматично виключається з переліку.
Станом на 22.02.24 року товари не виключаються з переліку, чи означає це що записи про включення товарів до переліку які містяться в переліку є чинними, навіть якщо дата їх додавання в 2022 році або в 2023 році ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня шановні колеги.
прошу надати профільну відповідь на наступне.
В ході опрацювання ринку майбутньої закупівлі до нас було направлено звернення виробника з арабської Республіки Єгипет, щодо встановленої в технічному завданні вимоги відповідно до п.6-1. Прикінцевого розділу Закону України "Про публічні закупівлі" (далі за текстом ЗУ). так як необхідний нам товар підпадає під перелік категорії товарув визначених в п.п. 2, п.6-1 ЗУ. Потенційний учасник (виробник) питанє щодо можливості застосування виключення, яке зазначене в абз.2, п.п 4, п.6-1 ЗУ, а саме "Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.", так як його держава підписала угоду "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", що набрала чинності з 17.12.1993р., посилання на веб-сторінку - https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/818_003.
Нами проведено аналіз та жодним чином не знайдено підтвердження, що дана угода
ратифікована Верховною Радою України. Також дана угода не містить встановлених лімітів застосування, як це передбачено іншими міжнародними угодами, що підпадають під п.п.4, п.6-1 ЗУ.
Але для унеможливлення дискримінації прав учасника, звертаємось до вас для надання кваліфікованої відповіді в цьому питанні. Чи розповсюджується зазначене в абз.2 п.п4, п.6-1 виключення до "Торговельна угода між Урядом України і Урядом Арабської Республіки Єгипет", якщо так, то з якої суми можливе її застосування.
дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзац другий пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами (надалі – «Постанова №1178») передбачає, що заборона здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг не поширюється на учасників закупівель, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Водночас, пунктом 1 Постанови № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – «Особливості закупівель»), пункт 47 яких містить перелік випадків, у яких замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі. Серед підстав для відмови зазначено:
11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Тобто, між положеннями підпункту 11 пункту 47 Особливостей закупівель та абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178 є колізія – в Особливостях закупівель не передбачено винятків та можливості участі у публічних закупівлях для юридичних осіб, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління АРМА (на відміну від положення абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178).
Просимо Мінекономіки надати роз’яснення щодо того, яка норма права має застосовуватись для випадків участі у публічних закупівлях учасників, активи яких передані в управління АРМА – абзац другий пункту 2 Постанови № 1178 (у поточній редакції) чи підпункт 11 пункту 47 Особливостей закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі Мінекономіки від 16.08.2023 № 3323-04/42699-07, що додається.
|
|
|
22.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників.
Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель.
Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції.
Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей.
Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою.
Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
У відкритих торгах з особливостями брало участь два учасники. Учасник з меншою ставкою був визнаний переможцем і підписав договір із замовником. Але наразі, учасник не може виконати забов`язання, що прописані в умовах договору і хоче його розірвати.
Чи є шанс у тендерної пропозиції учасника, що посягнув 2 місце, бути розглянутою? Чи замовнику доведеться проводити нові торги з особливостями? Завчано дякуємо за відповідь?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. При цьому договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Водночас забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями. Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |