|
|
21.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після укладення додаткової угоди до договору 2011 року щодо закупівлі електричної енергії на суму 110049,69 грн. замовник оприлюднив Звіт про укладені договори згідно з ч.1 ст.2 та ч. 1 ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (зі змінами).
Питання:
1.У разі внесення змін до договору на закупівлю електричної енергії, чи повинен замовник оприлюднювати Повідомлення про внесення змін до договору та додаткову угоду, якою внесені зміни?
2. Якими нормами законодавства це встановлено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством було проведено дві закупівлі по процедурі відкриті торги
UA-2020-12-02-001042-c - 333 660,00 грн
UA-2020-12-18-000468-b - 333 660,00 грн
Зазначені торги не відбулись. Відповідно було збільшено суму закупівлі та проведено ще одну процедуру відкриті торги.
UA-2021-01-29-000930-c - 480 000,00 грн
Третя процедура не відбулась.
Чи існує необхідність проведення ще однієї процедури відкритих торгів на останню суму, за результатами якої можна буде провести переговорну процедуру? Так як терміни збігають і постачальник «останньої надії» може припинити постачання електроенергії - Чи можемо ми зараз провести переговорну процедуру в межах суми останнього тендеру? Адже формально було проведено вже три процедури, умови та показники окрім змін загальної суми закупівлі не мінялись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
09.01.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, як правильно поступити в ситуації коли вартість предмету закупівлі становить 165 000,00 грн. але постачальників декілька, у зв'язку з територіальним розташуванням, як правильно укласти договора?чи потрібно оприлюднювати у звіті про укладені договора всі договора?Чи ми зобов'язані укладати договір тільки з одним постачальником?
Як правильно поступити з коштами які економляться при проведені тендеру? чи можливо їх пустити на інші цілі?
Рішенням сесії було прийнято вартість харчування на одну особу 20 грн. при проведенні тендеру суму зменшели, і тепер загальна сума на продукти харчування у розподілі на одну особу виходить 18 грн. чи не є це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки аналогічна відповідь надавалася у запиті № 701/2017, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання звітування міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, а питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В прикінцевих положеннях Закону України «Про публічні закупівлі» №114-IX від 19.09.2019 (надалі – Новий Закон) вказано, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, Замовник має право завершити розпочаті до 19 квітня процедури закупівель за положеннями того Закону, який діяв на момент оголошення закупівлі. Процедурами закупівлі у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» 922-VIII зі змінами є:
• відкриті торги,
• конкурентний діалог,
• переговорна процедура закупівлі.
При цьому, згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 старої редакції Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини (далі – допорогові закупівлі), Замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При цьому в Прикінцевих положеннях Нового Закону не відображено право Замовника завершувати публічні закупівлі (надалі - допорогові закупівлі) в порядку, що діяв до введення в дію Нового Закону.
Таким чином слідує, що законодавець не відобразив (не врегулював) процедуру (порядок) завершення допорогових закупівель, а саме:
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн.
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких перевищує 50 тис. грн., за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 200 тис. грн., а робіт - 1,5 млн. грн.
Згідно до підпункту 95 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель.
При цьому, слід відмітити, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи та ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58 Конституції України).
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз’яснення щодо завершення допорогових закупівель, якщо такі закупівлі оголошено до 19 квітня 2020 року, укладання договору припадає на період після 19 квітня 2020 року, та не порушуючи при цьому вимоги норм ч. 10 ст. 3 Нового Закону.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
02.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, що реалізовують пальне через АЗС, повинні мати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на кожну АЗС. Інформація про таку ліцензію повинна міститися на сайті ДФС у відповідному Єдиному державному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
- Чи має право Замовник вимагати надання копії такої ліцензії від Учасника у складі Тендерної Пропозиції ?
- Чи має право Замовник у разі ненадання Учасником такої ліцензії або відсутності інформації про неї на сайті ДФС, відхилити Тендерну Пропозицію такого Учасника ?
2. В багатьох випадках суб'єкти господарювання, що реалізовують пальне не мають власні або орендовані АЗС, а здійснюють поставку пального Замовнику по так званим "партнерським угодам", які надають право клієнтам Учасника заправлятися на АЗС інших брендів. При цьому сам Учасник не має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на таких АЗС, адже таку ліцензію має отримувати безпосередньо юридична особа, яка реалізовує пальне на таких АЗС.
- Чи може в такому випадку Замовник вимагати, щоб саме Учасник мав таку ліцензію ? - Чи має право Замовник відхилити Тендерну пропозицію Учасника в разі ненадання ним такої ліцензії або іі відсутності у Реєстрі ?
- Чи має право Замовник вимагати надання Учасником в складі Тендерної пропозиції копії ліцензій юридичної особи, яка буде безпосередньо реалізовувати Замовнику пальне на АЗС?
- Чи має право Замовник відхилити Тендерну пропозицію Учасника в разі ненадання ним ліцензій юридичної особи, яка буде безпосередньо реалізовувати Замовнику пальне на АЗС або іі відсутності у Реєстрі ?
3. У закупівлях, що стосуються відпуску нафтопродуктів з АЗС, з метою економії коштів, Замовники майже завжди обмежують відстань від своїх об’єктів до місцезнаходження АЗС, визначаючи їх у кілометрах/метрах.
- Яким чином Учасники повинні обраховувати такі відстані (Гугл карти/Яндекс/запити в державні органи/які) ?
- Який документ буде належним доказом правильного обрахування відстані ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|