|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Дія Закону України "Про публічні закупівлі" для Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарюваннях додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є в тому числі і паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", просимо надати роз'яснення чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля електричної енергії Замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо електрична енергія необхідна для забезпечення безперебійної роботи газових та твердопаливних котелень. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання закупівлі електроенергії у звязку зі змінами у Законі України "Про ринок електричної енергії" висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів), така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутись до зазначених органів.
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Харківський технікум є філією (без права юридичної особи)Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ).
Прошу відповісти на наступне запитаня:
Чи потрібно технікуму (за наявністю довіреності від ректора ОДЕКУ)проводити публічні закупівлі відповідно до ст.2 п.4 пп.1,5 Закону "Про публічні закупівлі", який передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами;
5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах?
Повідомляю, що Публічні закупівлі проводяться для отримання виключно комунальних послуг для забезпечення функціонування технікуму.
З повагою, Юрій Малик.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому стосовно зазначених у запиті виключень, встановлених у статті 2 Закону, пропонуємо ознайомитись із аналогічними відповідями, розміщеними за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c0074c33-f957-4318-80cb-115a53b5afa3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA
|
|
20.09.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Питання: Яку відповідальність несе переможець процедури закупівлі, коли відмовляється від підписання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальності учасника, який став переможцем процедури торгів, у разі непідписання договору про закупівлю, Законом не визначено.
Поряд з цим абзацом третім частини третьої статті 24 Закону передбачено неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю. Для виникнення у замовника правових підстав для неповернення забезпечення тендерної пропозиції в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації повинні бути установлені вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
Так, згідно з частиною першою статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації, яка розробляється та затверджується замовником, повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
При цьому відповідь на питання, повязані із забезпеченням тендерної пропозиції, викладено у запиті № 785/2017, з якою пропонуємо ознайомитись за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3f2976a-b1e7-45c7-8127-82974b499fca&lang=uk-UA
|
|
05.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Одноразовий дозволів на міжнародні перевезення у сфері автомобільного транспорту відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень є дозвільними документами на які поширюється Закон України «Про адміністративні послуги».
Зразок бланка дозволу на в’їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному автомобільному сполученні визначений Порядком оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 20.08.2004 № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за № 1075/9674 (далі – Порядок).
Пунктом 1.5. цього Порядку передбачено, що бланки дозволів є номерними бланками та не є документами суворої звітності.
Абзацом тринадцяти частини третьої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випдки, якщо предметом закупівлі є:
бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - паспорти,
бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус,
бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення
Відповідно до статті 18 Закону України «Про адміністративні послуги» органи виконавчої влади, інші державні органи здійснюють закупівлю бланків для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів) у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
З огляду, на викладене, просимо дати роз’яснення щодо можливості закупівлі бланків одноразових дозволів на міжнародні перевезення у сфері автомобільного транспорту у державних підприємств, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності чи за процедурою передбаченою Законом України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 231/2017 від 10.02.2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9636b92d-4b69-4816-89fb-017775e08594&lang=uk-UA
Разом з тим ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення документів до таких, які визначені абзацом тринадцятим частиною третьою статті 2 Закону в конкретних випадках.
Водночас до Положення про Міністерство інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту. Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань затверджує, зокрема оформлення і видачі дозволів на поїздку територією іноземних держав під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку; допуску до діяльності щодо здійснення міжнародних перевезень пасажирів або вантажів на автомобільному транспорті, а також затверджує акти, якими встановлюються форми бланків посвідчень і картки допуску на транспортний засіб для здійснення міжнародних автомобільних перевезень, та форма заяви про допуск до здійснення таких перевезень. Тому, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
06.09.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо укласти прямий договір закупівлі на більшу суму коштів чим при оголошені закупівлі якщо двічі спрощена процедура закупівлі не відбулась із-за відсутності учасників
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|