|
|
11.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відділ капітального будівництва міськвиконкому фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництві об'єктів (капітальний ремонт, реконструція та інш.)
ВКБ міськвиконкому також виступає Замовником на будівництві (кап.ремонт, реконструкція та інш.) бюджетних об'єктів, на закупівлю яких нашим тендерним комітетом проводятся тендерні процедури. В зведених кошторисних розрахунках закладені витрати Замовника у розмірі 0,2% від загальної вартості будівництва на проведення тендерних процедур. Для супроводу відкритих торгів Замовником була залучена стороння організація, яка провела та закінчила проведуру торгів.
Питання:
1. Чи має право Замовник перерахувати ці кошти сторонньому об'екту господарювання згідно Договору надання полуг?
2. Чи має право Замовник використати ці кошті на придбання канцелярських товарі та інше для проведення тендера, чи на заробітну плату (преміювання)членам тендерного комітету ?
3. Чи для чого предбачені ці кошті в кошторисному розрахунку,, якщо їх Замовник не може використати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016
№ 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”
Щодо питань 2,3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 513/2018 від 04.06.2018 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=963d4a3c-46e7-4c13-be95-6417acac2fc7&lang=uk-UA
|
|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Питання полягає в наступному:
Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав.
ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте:
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
Відповідно до Цивільного кодексу України:
• Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині».
• П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…».
Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання:
Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
05.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" придбання товарів ( транспортного засобу вартістю більш 1,0 млн грн) за трьох-стороннім договором, за яким Покупцем товарів виступає суб'єкт господарювання комунальної форми власності, що є юридичною особою та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а плату за даний товар, відповідно до умов Договору, здійснює безпосередньо юридична особа приватної форми власності, шляхом перерахування грошових коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок Продавця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 79/2018 від 23.01.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb6add59-1527-4582-9333-b20448f36761&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництво об’єктів .
КП «УКБ» також виступає Замовником на будівництві бюджетних об’єктів.
В кошторисах на будівництво закладені витрати Замовника в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
КП «УКБ» враховуючи великий об’єм робіт при проведенні тендерних процедур планує створити відділ закупівлі і тендерних процедур обов’язком якого буде проведення тендерних процедур.
Запитання :
Чи має право Замовник (КП»УКБ»), брати на утримання створеного відділу тендерних процедур кошти, передбачені в кошторисах на будівництво в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду ) в обґрунтованому розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1 - 9, графа 7.
При цьому, якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва не включаються, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
До цієї ж глави (до граф 6 та 7) включаються кошти на проведення процедури закупівлі, на формування страхового фонду документації та на оплату послуг, пов'язаних з виконання будівельних робіт та введенням об'єктів в експлуатацію.
Кошти на проведення процедури закупівлі, включаються в обґрунтованому замовником розмірі, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
Розмір цих коштів, як правило, складає до 0,2% від загальної кошторисної вартості будівництва (від підсумку за главами 1 - 9, графа 7).
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
01.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»;
межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності;
порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|