Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.10.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1714 / 1878
Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 було затверджені Кошторисні норми України, які в свою чергу складаються з: Настанова з визначення вартості будівництва; Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво. Відповідно до пункту 5.1. частини 5 "Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" Настанови з визначення вартості будівництва: Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів. Так, у складі Тедерної пропозиції учасника закупівлі UA-2024-09-26-002722-a відкритих торгів (з особливостями) за предметом закупівлі Реконструкція водопровідної мережі по вул. А. Вайди в с.Коритняни Ужгородського району» (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у Договірній ціні а саме Розрахунку №11 Кошти на покриття ризиків зазначено «0». Чи зобов’язаний замовний відхилити таку цінову пропозицію? якщо тендерною документацією передбачено, що розрахунок цінової пропозиції повинен бути підтверджений кошторисною документацією, що складена у відповідності Ресурсних елементних кошторисних норм України, окрім цього в тендрній документації чітко зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі: Становить 2 449 028,00 грн. (два мільйони чотириста сорок дев’ять тисяч двадцять вісім гривень) з ПДВ (у тому числі кошти на покриття ризиків 1.5%)
Відповідь
11.10.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2073 / 2281
Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону? 2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника? 3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?
Відповідь
11.10.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2009 / 2173
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника? 2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
Відповідь
12.09.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2231 / 2399
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору
Відповідь
21.08.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2564 / 2652
Ситуація наступна: замовник заключив договір з підрядною організацією на будівництво, в ході виконання робіт з'явилась необхідність у додаткових роботах...Пішли на коригування, отримали новий експертний звіт, заключили договір на додаткові роботи з тим же підрядником. Старий договір залишився діючим, працюємо по двом договорам... Пізніше отримали зауваження щодо незаконності старого договору, в зв'язку з тим, що в новому експертному звіті ( який війшов з корегування). є примітка в якій написано, що старий кошторис втратив чинність.... Чи маємо ми право всеж таки працювати по старому договору чи ми мали його розірвати і заключити новий на весь кошторис разом з додатковими роботами???
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2