|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
При цьому, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінцифри, а також стосовно актів, які видаються Мінцифри.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань застосування Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048, пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів»
Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях.
Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника».
МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b.
Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами.
Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні.
|