|
01.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 19.03.2021 набрали чинності вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Вимогами передбачено, зокрема, зазначення в гарантії категорії гаранта, принципала та бенефіціара. Законом України "Про публічні закупівлі" конкретно визначені категорії лише бенефіціарів (замовників).
Підкажіть, будь-ласка, за якими критеріями визначаються категорії гарантів та принципалів, а також яку категорію бенефіціара зазначати, якщо в оголошенні про процедуру закупівлі вона не вказана?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – Вимоги), якими передбачено, що в реквізитах гарантії мають зазначатися, зокрема категорії гаранта (банку, інших фінансових установ та страхових організацій), принципала (учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі) та бенефіціара (замовника).
Слід зазначити, що виходячи зі змісту пункту 2 Вимог терміни, зазначені у Вимогах і формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженій цим наказом, вживаються у значеннях, визначених Законом.
Так, категорії замовників, що використовуються у Законі, установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Докладніше про категорії замовників в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, інформація про категорію відповідного суб"єкта у реквізитах відповідно до Закону та Вимог вказується у разі, якщо такий суб"єкт є замовником у розумінні Закону.
Крім цього, згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, у тому числі щодо категорії бенефіціара, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта.
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Суть порушення:
Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначив:
«…в період уточнення Учасник обов’язково повинен відвідати об’єкт. В іншому випадку вважати, що учасник не володіє повною інформацією про стан цього об'єкта, умови виконання робіт та можливі ускладнюючі фактори. За результатами огляду, в період уточнень складається акт за підписом представника замовника з відбитком печатки та представника учасника…».
Даний пункт, суперечить п.7 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що «у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право лише звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, », а не обовязково оглянути обєкт .
Також, така вимога суперечить п.4 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона обмежує Учасників у часі складання акту обстеження – лише в період уточнень, хоча Закон не містить таких обмежень – документи можуть бути складені і подані Учасником до кінцевого терміну подання пропозицій.
Крім того з підстав незалежних від учасника, Замовника може не підписати такий акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника.
Запитання:
1) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі вимога Замовника щодо обов’язкового обстеження об’єкту із підписанням його Замовником (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де звернення в період уточнення – це право Учасника, а не обов’язок)?
2) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі ВИМОГА Замовника ПРО БЕЗСПОСЕРЕДНІЙ КОНТАКТ Учасника із Замовником поза електронною системою закупівель під час підписання Акту обстеження (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де зазначено, що звернення подаються через електронну систему закупівель)?
3) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі обмеження Замовником в часі обстеження об’єкта і складання комісійного акту (з яких підстав цей час обмежений періодом уточнень, а не кінцевим терміном подання пропозицій)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 507/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Які документи потрібно вимагати від учасника, якщо він є монополістом своєї продукції (для прийняття рішення про закупівлю без використання електронної системи закупіель)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності випадку відсутності конкуренції з технічних причин.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому замовник самостійно визначає, якими документами буде підтверджуватися рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону.
Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії).
Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
|
|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В допороговій закупівлі за результатами аукціону найбільш економічно вигідною виявилась пропозиція учасника,який не являється платником ПДВ,а наступна пропозиція учасника платника ПДВ без урахування ПДВ є нижчою. Як правильно визначити переможця закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Своєю чергою, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
Ураховуючи викладене, визначення переможця закупівлі, вартість якої є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, здійснюється замовником самостійно згідно із законодавством, на підставі вимог, установлених в оголошенні про проведення закупівлі, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
30.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи зобов'язаний Замовник відхилити тендерну пропозицію Учасника,якщо вона не підтверджена КЕП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|