|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Прошу надати роз’яснення застосування підстав для проведення переговорної процедури закупівлі згідно вимог ч.2 ст.40 Закону «Про публічні закупівлі».
Випадок 1.
Учасник вимагає розірвати договір про закупівлю на постачання електричної енергії, укладений у січні 2020 р.за результатами відкритих торгів, з причини незгоди замовника підвищити ціни на товар (не надає відповідну довідку з ТПП, яка вимагається пунктами укладеного договору). Договір може бути розірвано протягом 21 дня. Чи може замовник в залежності від суми договору використати положення нової редакції Закону, що діє з 19.04.2020?
Провести переговорну процедуру, якщо 20% від суми розірваного договору це надпорогова сума- абз.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону або укласти прямий договір та розмістити звіт згідно абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону на відповідну допорогову суму без спрощеної закупівлі?
У разі неможливості використати підстави нової редакції Закону при потребі, яка є надпороговою сумою, замовник може лише оголосити тендер та не встигнути до розірвання договору з діючим постачальником укласти новий. Замовник змушений буде укладати договір з постачальником останньої надії, ціна якого вище, чим може бути порушений принцип здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність.
Випадок 2 приклад
Договір на проведення робіт укладений до 19.04.2020 за результатами тендеру, виникла потреба в додаткових роботах.
Чи може замовник використати п.4 ч.2 ст.40 Закону та провести переговорну процедуру закупівлі для надпорогової суми таких додаткових робіт або п.5 ч.7 ст.3 Закону для допорогової суми додаткових робіт?
Замовник вже не має право використати для закупівлі додаткових робіт стару редакцію Закону, що діяла до 19.04.2020 та у разі неможливості використати підставу для переговорної процедури п.4 ч.2 ст.40 Закону укласти новий договір з тим самим підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо частини сьомої статті 3 Закону
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Щодо пункту 5 частини другої статті 40 Закону
Аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Щодо пункту 3 частини другої статті 40 Закону
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом четвертим пункту третього частини другої статті 40 Закону у разі розірвання такого договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Враховуючи те, що з 19.04.2020 року вступив в дію новий Закон України "Про публічні закупівлі" прохаємо надати відповідь на наступне питання.
Замовником з початку року укладалися прямі договора на послуги по коду ДК 021:2015-90510000-5.
Після 19.04.2020 року замовником планується здійснити закупівлю послуги за цим же кодом ДК 021:2015-90510000-5 на суму 18,0 тис. грн., але станом на 19.04.2020 року по вказаному коду ДК (предмету закупівлі) сума становить 120,0 тис. грн.
Що саме повинен зробити замовник в такому випадку з метою недопущення порушення законодавства:
1. Замовник має право укласти прямий договір на суму 18,0 тис. грн. шляхом розміщення в системі ProZorro звіту про укладений договір?
2. Замовник повинен в обов’язковому випадку оголошувати спрощену закупівлю на 18,0 тис. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ситуація наступна: бюджетна установа в березні уклала прямий договір з постачальником на суму 10 тис. 24 квітня 2020 року укладає дод.угоду на збільшення суми договору на 100 тис, у звязку з додатковою потребою, і публікує звіт про укладений договір на цих 100 тис. без проведення спрощеної процеди закупівлі і без привязки до річного плану. Наскільки правомірними є такі дії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Львівській області у березні 2020 заплановано та здійснено закупівлю послуг з утилізації/видалення сміття та поводження зі сміттям (код ДК 021:2015 - 90510000-5) на суму 97 082,72 грн., укладено близько 25 договорів по окремих об'єктах. Станом на сьогодні, у зв'язку з ліквідацією одного з підприємств, що надавало вказані вище послуги, договір необхідно розірвати і, відповідно, укласти новий, з іншим підприємством, на суму близько 2500,00 грн. Питання: чи необхідно в цьому випадку проводити спрощену закупівлю? Чи можна укласти прямий договір з оприлюдненням звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оскільки з врахуванням роз'яснень в листі Мінекономіки "Щодо планування закупівель" від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 це новий предмет закупівлі? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Кошторисом на 2020 рік по КЕКВ передбачені видатки на здійснення закупівлі послуг з ТО та поточного ремонту автомобілей по ДКУ 50110000-9 на 200 тис.грн.
До вступу в дію Закону "Про публічні закупівлі" зі змінами, було укладено договорів на 198 тис. грн. без процедури (лише оприлюднювали звіт про укладений договір).
Але в березні 2020 року було виділено додаткові кошти в розмірі 40 тис. грн.
Чи маємо право заключити прямий договір без проведення процедури закупівлі (оприлюднити звіт про укладений договір) на ці додаткові 40тис. грн. після вступу і дію змін (після 19.04.2020), керюючись https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/704/315/3302-06-29640-06-vid-14092016-2.PDF
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|