|
|
27.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання вимог ч. 3 ст. 12, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року № 1082 в п. 1 розділу ІІІ тендерної документації (далі – ТД) УДЦР міститься наступна інформація:
«Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію).
Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно підпункту 1 цього пункту.».
Проте, 26.06.2021 року набрали чинності зміни до Закону, зокрема, нова редакція ч. 5 ст. 22 Закону, яка передбачає, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи повинно УДЦР в ТД вимагати від учасників засвідчення електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису лише електронних документів, чи також тендерної пропозиції в цілому?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
|
|
|
26.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, Підскажіть будь ласка, чи можливо одночасно проводити аукціони через ПРОЗЗОРО та торгові біржі...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 785/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9d94ea68-45fb-4a50-8ef9-4ff4e79ee918&lang=uk-UA
|
|
|
21.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією вимагається обстеження об'єкта і подача відповідної довідки про обстеження в складі тендерної документації. В процесі обстеження об'єкта виявлено те, що даний об'єкт фактично завершений на 90%, як вдалося встановити - роботи проводилися протягом квітня-травня 2021р., а тендер оголошений в липні 2021р. Тобто очевидним є факт того, що особа, яка проводила ремонт в майбутньому стане переможцем тендеру.
Питання: оскільки закупівля допорогова і вся процедура оскарження завершується недобросовісним Замовником, чи не є в даній ситуації склад кримінального правопорушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших. Отже, з питань кримінальних правопорушень особа має право звернутися до правоохоронних органів.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
|
21.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
12.04.2021р. за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі
UA-2021-03-05-000837-a) між УЖКГ (далі за текстом – Замовник) та ФОП Томковід О.В. (далі за текстом – Підрядник) укладено Договір підряду №80 від 12.04.2021 р. на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний» ДК 021:2015-45453000-7 [Капітальний ремонт і реставрація], КЕКВ 3131.
За результатами виконання вказаного Договору Підрядником було встановлено, що об’єм робіт за зазначеним об’єктом має бути збільшено, оскільки Автором проекту та відповідно Замовником робіт не було враховано дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. За вимогами чинного у сфері будівництва законодавства Підрядником було вжито заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації та узгодження таких змін з особою, що здійснює технічний нагляд за вказаним об’єктом, Автором проекту.
Таким чином за даним об’єктом виникли додаткові аналогічні роботи які не були враховані Замовником в Договорі підряду від 12.04.2021 р. №80 на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний».
Проте, такі додаткові роботи мають бути відображені у Договорі підряду, укладеному за результатами спрощеної процедури закупівлі.
Як виходить з умов укладеного Договору від 12.04.2021 р. № 80 істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток у разі, в тому числі, якщо після укладення Договору про закупівлю у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному Договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера.
Враховуючи вищевказане, рошу надати роз’яснення та інформацію щодо можливості укладення нового Договору про закупівлю з ФОП Томковід О.В. (підрядника за первісним договором), за результатами переговорної процедури у разі якщо після укладення Договору про закупівлю (спрощена закупівля) у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт – дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
20.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Потрібна Ваша консультація з такого приводу. Виділено субвенцію з державного бюджету (70% фінансування) на придбання тимчасового житла для ВПО (співфінансування місцевого бюджету - 30%). Чи потрібно в даному випадку проводити відкриті торги? Чи можливо на зазначену закупівлю не поширюється дія пп.4 п.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Якщо все ж таки потрібно проводити відкриті торги, як правильно розподілити лоти: предмет закупівлі 1 двокімнатна квартира і 5 однокімнатних (однакові за технічними характеристиками).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
У свою чергу, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно норми Закону на такі закупівлі не поширюються.
|