|
|
25.03.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до роз'яснень на сайті "Радник у сфері публічних закупівель" (https://radnuk.com.ua/voiennyj-stan/niuansy-ukladennia-dohovoriv-bez-vykorystannia-esz-u-period-ta-za-pravylamy-voiennoho-stanu/) вказано, що договір на закупівлю у період воєнного стану діє лише на цей період (на сьогодні - від 25.02.22 до 25.04.22).
Деякі закупівлі, відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 40 ЗУ Про публічні закупівлі, необхідно провести з використанням Переговорної процедури закупівлі з можливістю урахування дії договору до настання воєнного стану, наприклад, з 01.01.2022 по 31.12.2022 (згідно статті 631 ЦК України та частини сьомої статті 180 ГК України), які не можуть бути підписані із посиланням на ПКМУ №169.
Дане питання не підняте, чи недостатньо освітлене у роз'ясненнях від 09.03.22 №3304-04/9472-06.
Прошу пояснити можливість використання ПКМУ від 28.02.22 №169 при необхідності проведення переговорної процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
Водночас до введення дії постанови № 169 закупівлі здійснювалися відповідно до Закону, який передбачав можливість застосування переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання.
Поряд з цим, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Ураховуючи норми Закону, можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, зокрема у випадку відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. У інших випадках (за наявності конкуренції) застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України суперечить вимогам Закону.
Разом з тим, положення постанови № 169 також передбачають дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель, якими згідно із Законом є, зокрема такі як: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ураховуючи інформацію, зазначену в запиті, та з огляду на положення вищевказаних нормативно-правових актів, при укладенні договору про закупівлю згідно з постановою № 169 застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України вбачається можливим у тому випадку, якщо до його укладення замовником було розпочато переговорну процедуру закупівлі (проведені переговори) у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, яку не було завершено у зв’язку з настанням воєнного стану.
|
|
|
08.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено мультилотову закупівлю (відкриті торги) на 29 лотів, з яких не відбулося 27 лотів через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Оголошено повторно процедуру закупівлі на 27 лотів - не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи може Замовник провести одну переговорну процедуру на всі лоти, які було двічі відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому Закон не містить обмежень щодо застосування на всі лоти, що були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, переговорної процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо ознайомитися з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та запитом № 33/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
|
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На запит 80/2022 від КП «ЦЗО» ДМР була надана відповідь з посиланням на https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA.
Ознайомившись з такою відповіддю Замовник не досконало розуміє подальші дії стосовно застосовування ст. 631 ЦКУ в переговорній процедурі закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», оскільки у закладі освіти виникла необхідність у проведенні переговорної процедури закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», пов’язана із безперебійним наданням послуг з харчування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наш заклад є замовником. У 2021 році за результатами
проведення відкритих торгів було укладено договір про закупівлю капітального ремонту.
На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом.
Очікувана вартість таких додаткових робіт є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю.
У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера».
Виходячи з вищезазначеного прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті?
Чи вважаються аналогічними роботами в розумінні Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які є за кодом ДК аналогічними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|