|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У селищній раді створено тендерний комітет та проводяться закупівлі згідно ЗУ "Про публічні закупівлі". При цьому, головою тендерного комітету є голова селищної ради, який у свою чергу є виборною посадою. Чи несе він відповідальність передбачену осзначеним кодексом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Тому, з питання зазначеного у запиті, слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
14.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З урахуванням наданих додаткових матеріалів, просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема можливості застосування управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради для проведення закупівлі з оновлення (унесення змін) до Генерального плану м. Кривий Ріг – переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу або процедури відкритих торгів як основної процедури закупівлі відповідно до розділу IV Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=descзакупівель за посиланням
|
|
|
12.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Наше питання стосується регулювання ціни на медичне обладнання! А саме ціни на тендерну пропозицію.Тому що на виріб медичного призначення згідно постанови або якогось іншого нормативного акту я зараз не скажу Вам, можливо подати заявку не більше як на 9,9% від митної вартості.В якому документі регулюються ціни на медичне обладнання???.Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін. Згідно з пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 цього Закону Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а також перелік товарів, державні регульовані ціни, на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби” (із змінами) на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874, реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення формує та веде в електронному вигляді МОЗ.
Так, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та відповідно до покладених на нього завдань затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи зазначене, з питань регулювання цін на вироби медичного призначення, слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
08.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2017 № 113/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=038d3b57-f01a-4e94-91cc-730dd7ac6e17&lang=uk-UA
|
|
|
31.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закладом у січні 2018 р. проведено відкриті торги на закупівлю природного газу.Договір з переможцем діє з 01.02.2018 року. В січні 2018 року користувались природним газом попереднього постачальника, який не брав участі в торгах цього року.Суми в 20% від договору, укладеного в попередньому році не вистачає, щоб розрахуватися з постачальником за газ , використаний в січні 2018 р. Яким чином ми можемо розрахуватися за заборгований природний газ, якщо прямий договір укласти не можемо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 26.01.2018 № 107/2018 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b3ff5b8-f247-4d31-9ea8-6b1bf9a25f0a&lang=uk-UA
|