|
|
14.03.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звертається до Вас із питанням, суть якого полягає в наступному.
Програмою соціально-економічного розвитку міста Києва на 2019 рік у Печерському районі передбачено виконання робіт з капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та проїздів 41 об’єкт на загальну суму: 28 500,0 тис. грн., по головному розпоряднику бюджетних коштів – Печерська районна в місті Києві державна адміністрація.
Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2019 № 88 «Про капітальний ремонт об’єктів, що фінансуються в 2019 році за рахунок бюджетних коштів по Печерській районній в місті Києві державній адміністрації» затверджено адресний перелік об’єктів із зазначенням вартості робіт по кожному об’єкту окремо.
Крім того, вищезазначене розпорядження узгоджене з Департаментом економіки та інвестиції та Департаментом фінансів Київської міської державної адміністрації.
На Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації покладено функції замовника, відповідно до розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.02.2019 року № 94 «Про визначення замовника виконання робіт капітального ремонту у 2019 році».
Відповідно до розділу ІІІ Порядку визначення предмету закупівлі № 454, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Тобто, в нашому розумінні, Управлінню, як замовнику робіт, вже доведені об’єкти будівництва із визначеною вартістю по кожному з них.
З урахуванням вищевикладеного, звертаємось до Вас із проханням надати роз’яснення на наступні питання: чи має право Управління об’єднати 41 об’єкт в один предмет закупівлі із проведенням багатолотової процедури по виду робіт з капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та проїздів. Чи не буде це порушенням порядку визначення предмету закупівлі?
Наперед вдячні Вам за співпрацю і оперативну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", а також у запиті № 138/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
http://dialog.me.gov.ua/inforez/Details?id=269f9409-6b35-4f02-9518-b81bb62ca1e1&lang=uk-UA
|
|
|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДВНЗ ПДАБА виступила в якості Учасника відкритих торгів (UA-2017-12-05-000657-c) у складі тендерної пропозиції до яких подала інформацію про повне найменування та місце знаходження суб'єкта господарювання, який планується залучати у якості субпідрядника та була визнана переможцем торгів. Предметом договору є послуги, загальна сума договору склала 8 677 711.63 грн., в тому
числі в календарному плані, який є невід’ємною частиною основного договору, прописані
послуги субпідрядної організації з зазначенням конкретної організації.
Сума послуг субпідрядної організації перевищує 200 000 грн.
Враховуючи, що відкриті торги були проведені з зазначенням в тендерній
документації цього субпідрядника, то чи може бюджетна установа
опублікувати в Прозорро звіт про укладений договір із субпідрядною
організацією на суму більше 200 000 грн. без проведення процедури закупівлі?
ДВНЗ ПДАБА є бюджетною установою, обслуговує свої розрахункові рахунки та проводить розрахункові операції у Державній казначейській службі України (ДКС України), розрахунок з субпідрядником буде проводитись за рахунок госпдоговірні кошти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 150/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=af64bac4-d6f0-4044-be5b-a261531d36a6&lang=uk-UA
|
|
|
14.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Згідно п. 6 Наказу 454 - визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Разом із цим у Єдиному закупівельному словнику відсутній конкретний предмет, що стосується саме навчання безробітних конкретній професії / спеціальності. Наприклад щодо надання послуги з професійного навчання безробітних за професією "Швачка, "Кухар", "Машиніст екскаватора одноковшового"тощо.
У більшості випадків предмет ДК прописують або 8041 (Послуги різних навчальних закладів, де при розкритті 5 знака відсутній пункт щодо навчання безрлобтіних) або 8053 (Послуги з професійної підготовки спеціалістів) де також немає жодного посилання щодо навчання безробтіних.
Крім цього, існує практика, коли при визначенні предмета закупівлі для навчання безробтних вказують 99999 (тобто предмет не визначено).
Чи вірна думка, що при визначенні предмету закупівлі стосовно навчання безробтіних ми маємо право вказувати назву професії (спеціальності) та не вказувати код предмету закупівлі, а прописувати 99999-9.
Прошу надати чітку відповідь на поставлене питання, дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7854d62e-ef7f-4fe0-9b8c-82695cb8b61a&lang=uk-UA у запиті 772/2018.
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору.
Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором.
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі за текстом – КП «ГВП») реалізовуються енергоефективні заходи в закладах бюджетної сфери, а також на об’єктах генерації та розподілу теплової енергії.
В рамках виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2018 році КП «ГВП» за результатами проведення публічних закупівель (відкриті торги) укладено договори підряду (ціна - динамічна) для виконання робіт з термомодернізації та капітального ремонту закладів бюджетної сфери. В проектних документаціях, розроблених у 2018 році для виконання робіт, та які пройшли експертизу, встановлений розмір кошторисної заробітної плати 7 500,00 грн. (розмір заробітної плати встановлений рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 року №1042/4049 – додаток 1).
Через затримку фінансування витрат замовника, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», договори підряду були продовжені на 2019 рік.
Водночас, рішенням сесії Київської міської ради від 20.12.2018 року № 485/6536 встановлено розмір кошторисної заробітної плати 11 000,00 грн. (додаток 2).
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2018 № 8/15-154-18 (додаток 3) надаються роз’яснення в частині зміни рівня заробітної плати під час будівництва. Так, у разі, якщо під час будівництва змінюється рівень заробітної плати, вносяться відповідні зміни до договору підряду шляхом складання додаткової угоди. Уточнення договірної ціни, у тому числі у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, здійснюється у порядку, передбаченому умовами договору. Відшкодування додаткових витрат, пов’язаних зі збільшенням рівня заробітної плати, може відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, ризиків всіх учасників будівництва, а за їх відсутності (через вичерпання ліміту цих коштів), економії по інших статтях витрат, передбачених у договірній ціні, або у відповідних графах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, у разі вичерпання затвердженого ліміту коштів, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, проектна документація перезатверджується у встановленому порядку.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо можливості внесення змін до договорів підряду, укладених у 2018 році, в частині збільшення рівня заробітної плати на залишок робіт до розміру 11 000,0 грн., та відповідного збільшення вартості робіт за договорами.
Звертаємось з переконливим проханням надати відповідь в паперовому вигляді на адресу підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет.
|