|
|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 16 Закону передбачено, що Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
П. 37 ст. 1 Закону надано визначення лота – це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ч. 4 ст. 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Суть питання. Замовником оголошено відкриті торги на закупівлю послуг по трьом лотам. Встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме не менше ніж 5 слюсарів; наявність обладнання та матеріально-технічної бази – встановлено кількість необхідного обладнання (по видам) не менше 5-ти одиниць.
Одним учасником подано пропозиції по трьом лотам. На підтвердження кваліфікаційних критеріїв надано документи та інформацію про наявність 5-ти слюсарів та обладнання по видам у кількості 5-ти одиниць. Перелік інформації та документів по кожному з 3-х лотів є ідентичним.
Чи відповідають пропозиції такого учасника по кожному з лотів встановленим Замовником кваліфікаційним критеріям? Чи необхідно сумувати кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у випадку подання учасником пропозицій на кожний лот (наприклад у випадку подання пропозицій по 2-м лотам кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід повинна бути не менше 10).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України № 2155-VIII від 5 жовтня 2017 року (далі Закон) встановлено порядок оформлення та використання електронного цифрового підпису (кваліфікований електронний підпис). Зокремо визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом (ст.17, 18 Закону).
Виходячи із наведеного результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.
Керуючись ст. 581 Господарського кодексу України використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим, Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
У відповідності до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року тендерна пропозиція учасника подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом завантаження скан-копій необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
У зв’язку із поширенням вірусу COVID-19 в України та запровадження масових карантинних заходів, включно із віддаленою роботою та обмеженням будь яких особистих контактів, прошу:
1. Підвердити можливість завантаження документів, наприклад у форматі WORD зі скріпленням всієї пропозиції кваліфікованим електронним підписом (така можливість уніфіковано надається всіма електронними майданчиками) незалежно від вимог тендерної документації щодо надання саме скан копій цих документів із особистим підписом уповноваженої особи?
2. Чи буде така пропозиція вважатись належним чином поданою у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 29 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
У разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації замовник має відхилити таку тендерну пропозицію на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;
При цьому у відповідності до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або за результатами звернень внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
|
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.
У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року.
Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, новою редакцією Закону передбачено низку змін та нововведень, які запроваджуються для вдосконалення загальних умов здійснення закупівель та змінюють правила проведення процедур закупівель.
Цим Законом запроваджено зокрема механізм визначення аномально низької ціни; внесені зміни до встановлення критеріїв оцінки, у тому числі шляхом запровадження такого критерію, як вартість життєвого циклу; змінено підходи до оскарження процедур закупівель; розширено перелік кваліфікаційних вимог тощо.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовником буде застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, якщо ним буде двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
|
|
|
12.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-10-001503-a.
27.02.2020 р відбувся аукціон №UA-2020-02-10-001503-a. лот №3
з явними порушеннями на які не звернув уваги замовник,та визнав переможцем учасника КОРП «Дрібнооптовий» СМР
1. В тендерній пропозиції КОРП «Дрібнооптовий» СМР вказана загальна вартість з ПДВ 194310,00 грн. та окремим пунктом зазначено ,що учасник підтверджує, що є платником ПДВ. При участі в аукціоні учасник КОРП «Дрібнооптовий» СМР вказав загальну вартість лоту без ПДВ ,а саме 161925,00 грн. що вплинуло на почерговість кроків , а саме ,мав робити крок четвертим. Дана помилка суттєво впливає на хід всього аукціону.
На оскарження замовник відповів,але не зреагував на дану помилку.
Просимо вас звернути увагу на помилку яка суттєво змінила весь хід аукціону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Замовник зменшити обсяг предмету закупівлі у випадках проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до пп. 1, п. 2, ст. 40 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»,?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 Закону.
Водночас нова редакція Закону не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою нової редакції Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
|