|
04.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Нами як Замовником було опубліковано спрощену закупівлю в якій зазначена Очікувана вартість закупівлі з врахуванням ПДВ.
До участі в закупівлі бажає залучитися фізична особа-підприємець, яка не є платником ПДВ. Технічно на етапі подання пропозиції він не може обрати чи він подає пропозицію з ПДВ, чи без. Системою його пропозиція автоматично подається з врахуванням ПДВ.
Наприклад він в пропозиції вказав 140000 грн з ПДВ. Далі, на стадії аукціону, його пропозиція буде враховуватися системою як подана з врахуванням ПДВ.
Якщо він переможе у закупівлі, то на стадії публікації договору в системі ми як Замовник технічно можемо вказати, що договір укладений без ПДВ.
Однак, відповідно до частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі": "4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі."
Питання: якщо учасник - не платник ПДВ переможе за результатами аукціону з пропозицією наприклад 140000 грн з ПДВ, чи необхідно в договорі вираховувати з цієї пропозиції 20% та прописувати 116666.67 грн (без ПДВ), чи писати 140000 без ПДВ? Як не допустити порушення частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в такій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація про порядок проведення спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
якщо в оприлюдненому річному плані була запланована закупівля, але не була здійснена в запланований термін із за брака кошт, чи потрібно в такому разі складати протокол?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за планування закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
При цьому оформлення протоколами рішень щодо планування таких закупівель та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Після введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі:
1.Може тендерний комітет організовувати спрощену процедуру закупівлі (закупівля від 50 до 200 тисяч) чи це повинна робити уповноважена особа?
2.Якщо відбулася дрібна закупівля без укладання договору, чи висвітлювати це на електронному майданчику?
3. Можна не призначати уповноважену особу з 19 квітня 2020 року, а зробити це пізніше, до початку 2022 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питань 1, 3
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 нової редакції Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Отже, норма щодо обов'язкового оприлюднення замовником в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель буде застосовуватися з 19.04.2020 з введенням у дію нової редакції Закону.
|
|
05.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
За процедурою допорогової закупівлі укладено договір. Проте переможцем торгів умови не виконані (поставка не здійснена в строки визначені договором)та отримано листа про неможливість здійснення поставки. Прошу надати консультацію щодо наших подальших кроків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Водночас, у разі розірвання договору замовник може укласти договір за тим же предметом закупівлі з використанням електронної системи або з оприлюдненням звіту про укладений договір після внесення відповідних змін до додатку до річного плану, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим замовник самостійно приймає рішення про здійснення закупівлі без порядку застосування спрощеної закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити таку закупівлю.
|