|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз.2 част.2 ст.22 Закону тендернадокументація повинна міститиінформацію про спосібпідтвердженнявідповідностіучасниківустановленимкритеріям і вимогамзгідноіззаконодавством. Замовник не вимагає документального підтвердженняінформації про відповідністьвимогамстатті 17 у разі, якщотакаінформаціяміститься у відкритихєдинихдержавнихреєстрах, доступ до яких є вільним.
Част.3 ст.17 містить вимогу, щоЗамовник не вимагає документального підтвердженняінформації, щоміститься у відкритихєдинихдержавнихреєстрах, доступ до яких є вільним.
Чи правильно ми розуміємо, що у разі наявності інформації у відкритому реєстрізамовник не вимагає документального підтвердження ні від учасника, ні від переможця процедури закупівлі, а самостійно перевіряє її ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Част.7Ст.28 Закону України « Про публічні закупівлі» передбаченощо замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Підкажіть будь-ласка, який строк передбачений для перевірки замовником документів наданих переможцем протягом 5 кал.днів на підтвердження підстав, визначених ст. 17 ЗУ? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору враховуючи част.3 ст.32 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому Закон не містить вимог та обмежень стосовно періоду протягом якого замовник має право звертатись із вищезазначеним зверненнями до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та отримувати від них інформацію. Водночас строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю визначений статтею 32 Закону.
|
|
02.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, відповідно до п.17, ч.2, ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Тендерна документація повинна містити інформацію про залучення субпідрядника у разі закупівлі робіт, а також згідно Вашого Листа № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017 року «Щодо розробки тендерної документації», в якому ви зазначаєте, що замовник має зазначити в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядника для надання робіт. Разом з тим, посилаючись на ст.19 Закону зазначаєте, що у звіті про результати проведення процедури - потрібно надавати інформацію про залучення субпідрядника у разі виконання робіт або послуг, який формується автоматично.
Чи правомірно вимагати інформацію про залучення субпідрядника для надання послуг, якщо в Законі указано для надання робіт, а вплинути на формування звіту про результати проведення процедури можливості немає?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc зокрема на сторінках 4-5 указаного листа.
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У разі настання підстав, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів, проте не зазначено ким повертається (Гарантом чи Замовником). Прошу надати роз'яснення чи обов'язково Замовнику протягом п'яти банківських днів надсилати на ім'я Гаранта лист про звільнення від зобов'язань за електронною гарантією у разі настання підстав, визначених ч. 4 ст. 24 Закону? Які дії Замовника, якщо тендерна пропозиція навіть не розглядається згідно Закону (вища ціна за результатами аукціону, подано одну тендерну пропозицію і торги відмінені)?. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.
Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|