|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.».
На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва.
Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва».
У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 904/2019 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acba43f7-6f64-4020-b278-27a07547300f&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею (далі – закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас звертаємо увагу, що надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель є функціями Уповноваженого органу згідно статті 9 Закону.
Крім того повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до Закону України "Про публічні закупівлі", однією з вимог, яку містить тендерна документація, є наявність аналогічних договорів постачальника електричної енергії та підтвердження факту постачання актами виконаних робіт. Наша компанія утворена 21.07.2020 та зареєстувалася на ринку електроенергії 22 жовтня 2020р. Станом на сьогодняшній день, ми не маємо аналогічного досвіду тендерних закупівель, та враховуючи вимоги щодо наявності аналогічних договорів, взагалі не зможемо взяти участь у закупівлях. Як нам в подальшому мати змогу приймати участь у закупівлях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник в оголошенні про спрощену закупівлю вимогами до предмету закупівлі визначив конкретну модель конкретного виробника Товару. Замовник оголошенні про спрощену закупівлю встановив пряму вимогу, що у випадку наявності в пропозиції Учасника аналогів (еквівалентів) потрібної нам продукції , такого Учасника буде дискваліфіковано.
Вказана вимога суперечить положенням ч. 5 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", яким встановлено, що Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників
Свою позицію Замовник обгрунтовує тим, що норма абз. 2 ч.4 ст. 14 Закону № 922 не зобов’язує замовника вказувати аналоги та еквіваленти пропонованого товару, а визначає його право на це. Як доказ Замовник посилається на Таблицю 2 до листа Мінекономіки від 05.05.2020 р. № 3304-04/28729-06 в описі етапу «Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Наскільки правомірною є вимога Замовника про недопущення до участі пропозиції з аналогами та еквівалентами?
закупівля UA-2020-11-09-002466-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
02.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «Вітязь-КБ» просить надати роз’яснення про правильність застосування чинних норм Замовниками та пояснити чи є ОБОВ’ЯЗКОВИМ проходження Експертизи Робочих проектів та кошторисної документації розроблених на надання послуг з монтажу систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу, облаштування системою зовнішнього блискавкозахисту та обробки вогнезахисним розчином дерев’яних конструкцій, оскільки дані послуги віднесено до категорії поточного ремонту та відповідно до законодавства не потребують погодження експертними організаціями, а лише Замовником, як за аналогією розроблено ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ де «9.3.Проектно-кошторисна документація на поточний ремонт автомобільних доріг і штучних споруд на них державного і місцевого значення затверджується лише замовником!!!»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо проведення експертизи розглянуто у запиті 1747/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd005467-1ad6-461a-a96b-727ca265b71d&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), порушене у запиті питання не належить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу.
|