|
|
15.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи буде вважатись забезпечення тендерної пропозиції таким, що не відповідає умовам тендерної документації та чинному законодавтву України (зокрема, наказу Мінекономіки №2628 від 14.12.2020), якщо забезпечення (гарантія) адаптовані під конкретну процедуру закупівлі (н-д, виключені слова "спрощена закупівля" при наданні забезпечення в іншій процедурі закупівлі (відкритих торгах) або замість слова "принципал" вказано "учасник" (при цьому, із тексту гарантії випливає, що учасник - це також принципал)? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897 та є обовязковим до виконання відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
14.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Висловлюємо Вам свою повагу та просимо надати відповідь щодо наступного.
Згідно із пунктом 1 ФОРМИ забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженої Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 14.12.2020 № 2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» вимагається вказувати, зокрема «Відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності)».
Одночасно, у підпункті 11 пункту 4 ВИМОГ до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затверджених Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 14.12.2020 № 2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Вимоги) передбачено, що: «11) у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація, зазначається: назва договору, відповідно до якого надається гарантія, його номер та інші реквізити договору в разі їх наявності; ліцензія на здійснення страхової діяльності». При чому, відсутнє будь-яке застереження щодо обов’язковості вказання назви договору, відповідно до якого надається гарантія, його номеру та інших реквізитів договору, якщо надавачем гарантії є банк.
Вимоги визначають обов’язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями.
Питання:
Якщо надавачем гарантії є Банк, чи обов’язково потрібно заповнювати інформацію у Гарантії щодо «Відомостей про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності)» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги).
Так, зокрема, пункт 1 форми передбачає зазначення відомостей про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності). Водночас пунктом 11 розділу 4 вимог передбачено, що у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація, то зазначається: назва договору, відповідно до якого надається гарантія, його номер та інші реквізити договору в разі їх наявності.
Отже, відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, обов'язково зазначаються у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація. У разі якщо гарантія, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, надається банком чи фінансовою установою, то відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, зазначаються у разі наявності такого договору.
|
|
|
25.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вимогою тендерної документації є надання гарантійного листа щодо дотримання учасником у своїй діяльності норм чинного законодавства стосовно санкцій з відповідним переліком нормативно-правових документів. Учасник надав відповідного листа-гарантію, але в ньому відсутній один пункт з переліку, наведеного в тендерній документації. Чи є відсутність одного нормативно-правового документу в листі гарантії підставою для відхилення з урахуванням того, що згідно пункту 11 частини 1 статті 17 Закону замовник перевіряє учасника у відкритих реєстрах. Чи взагалі існує потреба у замовника вимагати лист-гарантію щодо санкцій якщо замовник самостійно перевіряє учасника у відкритих реєстрах та може відхилити на підставі п.11 ч.1 ст.17? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|
|
|
07.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день підскажіть будь ласка, чи буде дійсна страхова гарантія, якщо в пункті ПОРЯДОК ТА УМОВИ ВИПЛАТИ зазначено про необхідність надати у вимозі про сплату суми гарантії підтверджуючи документи. Чи не суперечить це п.5 Наказу Мінекономіки № 2628. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 572/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0dc2ff0d-ae9a-4c0f-8b61-e1569741fc5e
|
|
|
02.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник під час проведення закупівлі UA-2021-05-24-001650-b у тендерній документаціїї «Додаток 4 «4. Довідку про наявність досвіду у виконанні договорів з бюджетними установам у табличному вигляді (таб. №1). Для підтвердження інформації необхідно додати копію договору (-ів) про виконання робіт, надати скан-копію оригіналу відгуку від замовника про досвід роботи з учасником .», нами було подано Вимогу на внесення змін до тендерної документації з посиланням "Є роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з яким Ви можете ознайомитись за посиланням -https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6ba9fe2-054a-4755-a01a-6cdf689e20b6&lang=uk-UA - Відповідь на запит 564/2021 -me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6 - Відповідь на запит 1064/2020." На що замовник відповів "Доброго дня! Уважно вивчивши Вашу вимогу стосовно аналогічного договору з бюджетними установам, повідомляємо наступне. Поняття «тендерна процедура (тендер)» має відношення до процедури – Відкриті торги, а в нашому випадку закупівля здійснюється за спрощеною процедурою закупівлі, тому в цій частині Ваша вимога не є актуальною. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст закону не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги спрощеної процедури закупівлі, в тому числі технічний опис предмету закупівлі та вимоги до нього були розроблені з урахуванням специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Відмінність між договором заключеним із бюджетною установою (іншими словами – Замовником в розумінні Закону) та приватною установою є здійснення оплати в органах казначейства України, а також є можливість перевірити достовірність наданої інформації через електронну систему закупівель. Дані документи потрібні для гарантії виконання, вчасно та якісно, робіт, що є предметом даної закупівлі. Обставина відсутність досвіду співпраці із бюджетною установою не залежить від Замовника даної закупівлі, отримуйте відповідний досвід та при умові що будуть надані всі інші документи, що передбачені в даній закупівлі (чи в майбутніх) ми будемо раді з Вами співпрацювати. Підсумовуючи розгляд Вашого звернення, на думку Замовника не має потреби вносити зміни до умов даної закупівлі в цій частині. Дякуємо за звернення."
Чи правомірне рішення Замовника щодо відмови внесеня змін до тендерої документації? Чи буде правомірна дискваліфікація з причин відсутності аналогічного договору з "бюджетною установою" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|