|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо.
В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад:
1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності.
2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи.
3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення
4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів).
За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником.
Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності.
З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо:
− процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації;
− правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника;
- дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації".
Водночас відповідь на подібні питання міститься на Інфоресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=79bce1e4-e26a-4abc-8240-fdc2291affc6 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d480b3f3-3a60-42f4-8288-3539fad88263&lang=uk-UA у запитах № 411/2017 та 585/2017.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Діючими державними будівельними нормами передбачено обов’язковий супровід будівництва об’єкта архітектури авторським та технічним наглядами, вартість яких включена до загальної вартості будівництва та які не можуть здійснюватися однією організацією, тобто є окремими закупівлями.
Державним класифікатором «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015» передбачені наступні коди:
- 71247000-1 «Нагляд за будівельними роботами», який включено до коду 71200000-0 «Архітектурні та супутні послуги» та, на думку департаменту, може відноситися до авторського нагляду;
- 715200009 «Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт», який включено до коду 71500000-3 «Послуги, пов’язані з будівництвом» та, на думку департаменту, може відноситися до технічного нагляду.
Департамент вивчив консультації МЕРТУ з питання застосування кодів за ДК щодо закупівель авторського та технічного нагляду та лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. На жаль, вказані консультації та лист МЕРТУ не містять інформації з порушених питань.
З огляду на зазначене прошу надати роз’яснення - який код ДК має застосувати замовник при закупівлі послуг авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь на питання, порушене у запиті у відповідному блоці "Щодо віднесення супровідних послуг до робіт".
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
В ст 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" сказано, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану і замовник самостійно визначає предмет закупівлі (ст.2). Згідно затверджених вищестоящою організацією кошторисних призначень оздоровлення сиріт влітку оплачено за рахунок "Інших трансфертів населенню",тобто це гарантовані державою соціальні виплати. Питання: чи повинні ми оприлюднювати договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, якщо перерахована сума вище 100,0тис.грн і чи буде це закупівлею послуг7
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону, тобто за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Поряд з цим питання оприлюднення звіту про укладені договори та закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
12.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166) засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому (п. 1.1. Статуту), наказом якого від 23 червня 2017 року № 321 затверджений Стату підприємства.
Згідно із п. 3.1. Статуту, підприємство утворено з метою здійснення господарської діяльності для одержання прибутку та реалізації державної аграрної політики.
Підприємство здійснює виробничу (промислову) та комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листа Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302¬-06/12875-¬06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», дозволяє зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких підстав, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні господарської, виробничої та комерційної діяльності з метою реалізації державної аграрної політики.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
10.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення. Якщо очікувана вартість багатолотової закупівлі перевищує 20 мільйонів гривень, але учасник торгів подає тендерні пропозиції стосовно декількох частин предмета закупівлі (декількох лотів), очікувана вартість яких в сумі не дорівнює та не перевищує 20 мільйонів гривень, чи зобов’язаний цей учасник відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» мати затверджену антикорупційну програму та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 10.01.2017 № 20/2017 та від 13.02.2017 № 21/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=764cf901-53c8-4840-989d-e3eaf17bf09a&lang=uk-UA
|