|
05.05.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник вимагає підписання договору про закупівлю під час дії воєнного стану з порушеннями.
Закупівля UA-2022-01-25-019318-b була розпочата до війни. Зараз замовник наполягає на підписанні договору, або погрожує стягнути банківську гарантію. Окрім того, що заплановані строки поставки, які були вказані в проекті договору вже давно пройшли, і ми об'єктивно не можемо під ними підписатися, також вважаємо недоречним під час дії воєнного положення стягувати з підприємців банківські гарантії, які видавались до початку форс мажорних обставин. Виробництва запропонованих товарів не працюють, так як знаходяться під постійними обстрілами, що може призвести до загибелі співробітників. Тому просимо міністерство економіки відмінити право замовників стягувати банківську гарантію під час воєнного положення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно з пунктом 2 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Водночас згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами).
Для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану в Україні замовники можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - постановаа № 169).
При цьому зазначаємо, що замовник самостійно приймає будь-які рішення. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Принагідно зазначаємо, що узагальнені відповіді щодо закупівель згідно з постановою № 169 розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (листи від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану") за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
|
|
11.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення щодо правомірності скасування комерційної закупівлі 19П-095 «Облаштування Хрестищенського ГКР. Будівництво установки поглибленого вилучення вуглеводнів на Хрестищенській ДКС. Роботи «під ключ», затвердженої рішенням Тендерного комітету АТ «Укргазвидобування» від 09 грудня 2019 року, яка була відмінена у зв’язку із набранням чинності Закон України №114- IX від 19.09.2019 р. «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі – Закон №114-IX).
09 грудня 2019 року почався прийом пропозицій на комерційну закупівлю 19П-095 «Облаштування Хрестищенського ГКР. Будівництво установки поглибленого вилучення вуглеводнів на Хрестищенській ДКС. Роботи «під ключ».
02 березня 2020р. розпочалася предкваліфікація учасників.
20 березня 2020 року по закупівлі 19П-095 відбувся ціновий аукціон і розпочалась кваліфікація учасників.
Листом №29/376 від 30.04.2020р. АТ «Укргазвидобування» скасувало закупівлю 19П-095 (лист АТ «Укргазвидобування» №29/376 від 30.04.2020р. додаємо до цього листа) у зв’язку з тим, що 19.04.2020р. вступив в силу Закон №114-IX.
У зв’язку з вищевикладеним:
1. Просимо підтвердити, що закупка, яка почалась до 19.04.2020р. має бути завершена відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону №114-IX.
2. Просимо надати роз’яснення чи підпадають під дію Закону №114-IX комерційні закупівлі (недержавні).
3. Відповідно до п.5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №114- IX процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Просимо дати роз’яснення, що означає «Процедури закупівель товарів, робіт и услуг, розпочаті до введення в дію цього Закону»?
Додаток:
1. Лист АТ «Укргазвидобування» №29/376 від 30.04.2020
2. Витяг з консультаційного договору укладеного між TECHNEX LIMITED та China Tianchen Engineering Corporation
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі - Закон № 114-IX) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону".
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено листи від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Щодо питання 3
Статтею 12 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) було передбачено наступні процедури закупівлі:
- відкриті торги;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура закупівлі.
Отже, такі процедури закупівлі як: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі розпочаті до введення Закону № 114-IX, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону № 114-IX.
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Оголошено дві процедури закупівлі на один і той же предмет закупівлі. Як правильно відмінити торги по одній закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно
|
|
21.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Допоможіть знайти відповідь на наступні питання.
Департамент містобудування планує оголосити відкриті торги на закупівлю послуг по виготовленню документації щодо інвентаризації земель. Станом на сьогоднішній день діє закон, який передбачає обов’язкову державну експертизу такої документації, в зв’язку з чим вимога щодо обов’язкового проходження державної експертизи має бути включена до технічних вимог до предмета закупівлі. Більш того, така експертиза є платною, а, отже, включається до розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, і покладається на розробника документації з інвентаризації.
Окрім цього, станом на сьогоднішній день ВРУ прийнято НПА, яким скасовується закон про обов’язкове проведення вищезазначеної експертизи (її не проводитимуть зовсім), однак цей НПА знаходиться на підписі у Президента України вже більше місяця, і коли цей НПА буде підписано і опубліковано, не відомо. А закупівлю необхідно оголошувати вже зараз.
Питання 1: Якщо після оголошення закупівлі і спливу строку періоду уточнень і внесення змін в ТД скасують проведення держ. експертизи, чи зможе замовник на будь-якій стадії визнати тендер таким, що не відбувся на підставі ч. 5 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили)??
АБО
Питання2: Чи може змовник у вимогах до предмета закупівлі передбачити обов’язкове проведення держ. експертизи, одночасно зазначивши, що в разі введення в дію НПА про скасування такої експертизи в період розроблення документації, вимоги щодо обов’язкової держ. експертизи замовником також скасовуються. А також передбачити в проекті договору порядок зміни ціни договору в бік зменшення (на суму вартості експертизи) у зв’язку із введенням в дію нового НПА?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України..
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим, перелік основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначений статтею 41 Закону. Вичерпний перелік підстав для внесення змін визначений частиною п’ятою статті 41 Закону.
Таким чином, Замовник може вносити зміни виключно у випадках передбачених Законом.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
При цьому на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA
|