Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024. Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме: 1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні? 2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?

Відповідь

Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.

20.05.2024

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

1930 / 1997

Доброго дня. Підкажіть будь ласка, при плануванні та закупівлі підприємства яка є критичної інфраструктури 3-4 групи. Яки закупівлі можливо проводити за Особливостями до Постанови 1178 (загальні вимоги -"порогові")? Дякуємо.

Відповідь

18.07.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1926 / 1976

Згідно з частиною першою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання судді (кандидата на посаду судді) проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Одним із етапів оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є проведення кваліфікаційного іспиту шляхом складання анонімних тестувань, зокрема, когнітивних здібностей. Рішенням Комісії від 12.06.2024 № 170/зп-24 затверджено базові вимоги до надання послуг із впровадження програмного забезпечення для проведення тестування когнітивних здібностей судді (кандидата на посаду судді) та із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей судді (кандидата на посаду судді) (http://surl.li/zjkngt). Для визначення очікуваної вартості цих закупівель відповідно до підпункту 2 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі був проведений аналіз ринку та застосований метод порівняння ринкових цін, направлено 17 запитів потенційним постачальникам щодо можливості надання таких послуг та надання цінових пропозиції щодо орієнтовної вартості, строків виконання, а також можливості залучення інших експертів. З масиву отриманих пропозицій лише дві містять ціну та строки виконання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей судді (кандидата на посаду судді). Застосувати цей метод на підставі закупівельних цін попередніх закупівель не має можливості, така закупівля буде проводитись вперше. Закупівлі у системі PROZORRO з аналогічним предметом закупівлі відсутні. Як правильно визначити очікувану вартість закупівлі маючи дві пропозиції не порушивши Закон України «Про публічні закупівлі»? Чи існує інший спосіб визначення вартості даної закупівні? Запитувану інформацію прошу надати у визначений законом строк на електронну адресу [email protected]

Відповідь

07.08.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1925 / 1998

Філія яка не має статусу юридичної особи здійснюю закупівлі за власним планом закупівель, чи кода закупівель сумуються з юридичною особою в складі якої утворена філія

Відповідь

03.07.2024

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

1922 / 1996

Чи можна використовувати кошти зекономлені в процесі проведення запиту пропозиції постачальника, як новий предмет закупівлі?

Відповідь