|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023, 1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAВодночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО», що є авторизованим електронним майданчиком та надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на запити клієнтів, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в т.ч. публічних закупівель відповідно до Положення про Міністерство економіки України, яке затверджене Постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 459, щодо питання обчислення строків для укладення договору у процедурі відкритих торгів та закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу.
Функціонал авторизованого електронного майданчика ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» розроблений у відповідності до технічного завдання, отриманого від адміністратора електронної системи закупівель, яким є ДП «ПРОЗОРРО» згідно Наказу Мінекономрозвитку від 07.04.2020 № 648.
Одним із складових функціоналу електронного майданчика, яким користуються як замовники так і постачальники, є відлік електронною системою закупівель днів, що пов'язаний з певною подією. Так, зокрема, у відкритих торгах з Особливостями, відповідно до п.49 Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року (із змінами): “З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.”.
У закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу відповідно до п.66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 року (із змінами): “Замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. ”.
При цьому, згідно з вимогами статей 252, 253 ЦКУ: “Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок”.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати наступні роз'яснення:
1. У разі визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору о 00 годині 00 хвилин дня за результатом проведення запиту пропозицій при використанні електронного каталогу, який день слід вважати першим днем для розрахунку строку укладення договору — той же день, у який було визначено електронною системою постачальника переможцем о 00 годині 00 хвилин або наступний за ним день?
2.Який день слід вважати першим днем для розрахунку строку укладення договору за результатами проведення процедури відкритих торгів — день коли було прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю або наступний за ним день?
Якщо електронна система закупівель не повинна враховувати вимоги статті 253 ЦКУ в частині початку відліку строку у днях для укладання договору з переможцем з дати саме наступної за датою події, просимо прямо зазначити про це у відповіді, звернувши увагу в такому випадку на дату початку відліку строку для укладання договору.
3.Чи повинна електронна системи закупівель мати однаковий підхід в частині початку відліку строку в обох зазначених вище випадках — за п.66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою КМУ №822 від 14 вересня 2020 року і за п.49 Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року?
|