|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону».
Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону.
Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі.
Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом.
З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання?
Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1549/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5620096b-2e3d-490a-926c-27c50b0d8e62&lang=uk-UA
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградський пологовий будинок» Павлоградської міської ради ( далі – Підприємство) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
Між Підприємством та Національною службою здоров’я України укладено договір про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій. Відповідно до спеціальних умов надання медичної допомоги , підприємство зобов’язане забезпечити можливість проведення лабораторних досліджень у закладі або на умовах договору підряду.
Чи підпадають під дію статті 3 пункту 18 Закону «Про публічні закупівлі» договори, предметом закупівлі якого є лабораторні дослідження, які укладаються між підприємством та підрядною організацією для можливості виконання вимог за договором про медичне обслуговування населення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємству, в межах договору про обслуговування населення за програмою медичних гарантій, необхідно здійснити закупівлію медичних послуг (лаболаторних досліджень). Тарифи Виконавця на такі послуги, в якого планується проведення закупівлі, встановлені Черкаською обласною державною адміністрацією відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Просимо роз'яснити чи поширюєтся на даний випадок (застосовується) дія Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
|
|
17.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено:
- Настанову з визначення вартості будівництва;
- Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року.
З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути?
Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|