|
12.07.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день,
Відповідно до абзацу 2 п. 67 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
У випадку проведення процедури закупівлі з поділом на «частини предмета закупівлі (лот)» та подання скарги на ОДНУ з частин предмета закупівлі (лот) чи має право замовник вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення по іншій частині предмета закупівлі (лот), тобто по якій відсутня скарга? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 18 Закону у разі якщо замовником у межах єдиної процедури закупівлі визначені частини предмета закупівлі (лоти), при поданні скарги щодо окремого лота (лотів) реєстраційні картки формуються за кожним лотом окремо. Аналогічна позиція міститься в пункті 57 Особливостей, яким передбачено що після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом із скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель. Реєстраційна картка формується щодо окремої частини предмета закупівлі лота/лотів), якщо суб’єктом оскарження подається скарга на умови тендерної документації, рішення, дію або бездіяльність замовника, що стосуються окремої частини предмета закупівлі (лота/лотів). Відповідно до абзацу другого пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 32 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому положеннями пункту 52 Особливостей визначено, що відкриті торги можуть бути відмінені частково (за лотом). При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до ДП Прозорро, яке визначено адміністратором.
|
|
12.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького проводиться закупівля № ID UA-2023-06-23-010887-a за процедурою відкриті торги з особливостями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) по предмету «Ліжко армійське розбірне двоярусне типу «А» (далі – Закупівля).
Згідно положень пунктів 24, 26 та 28 Особливостей - Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням цих Особливостей. Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Так, на виконання вимог статтей 21 та 22 Закону з урахуванням Особливостей - оголошення про проведення відкритих торгів та тендерна документація повинні містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Враховуючи що, в Закупівлі та тендерній документації до неї зазначено, що кінцевий строк поставки до 25.07.2023.
В ході проведення Закупівлі, одним з учасників процедури було подано скаргу до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яку було прийнято до розгляду згідно рішення від 10.07.2023 № 10201-р/пк-пз, який призначено на 24.07.2023.
Незалежно від результатів розгляду скарги і прийнятого органом оскарження рішення, враховуючи строки оскарження рішень замовника, передбачені пунктом 49 Особливостей – неможливо буде укласти договір про закупівлю з будь-яким учасником, що визначений переможцем процедури закупівлі у терміни до завершення строку поставки товару, визначеного умовами Закупівлі.
Згідно п. 17 Особливостей - договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень Закону та цих Особливостей.
Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:
визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Тобто, строк поставки товару в договорі не повинен бути більшим ніж 25.07.2023.
Проте, враховуючи положення частини 1,2 статті 631, статті 663 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 180 Господарського кодексу України – набрання чинності договором відбудеться з моменту його укладення, яке настане після спливу терміну поставки товару за умовами Закупівлі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та положення статті 9 Закону, просимо надати роз'яснення/інформацію щодо правомірності укладення договору про закупівлю після спливу кінцевого строку поставки товару або щодо правомірності укладення договору про закупівлю, умови якого будуть відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та умов Закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 185/2023 та № 824/2022,що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c86cc74-57f8-4b95-874d-5ea501655d90&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77a1268e-916c-4413-b2c7-c6cd840ec2ef&lang=uk-UA
|
|
11.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн.
Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Просимо роз’яснити:
-який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики
-який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель та інших сфераї діяльності, у разі наявності ознак порушень рекомендуємо звертатись до вищезазначених органів.
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Учасником процедури закупівлі ННВЦ ОНУ імені І.І.Мечникова була розроблена, створена і введена в дію у 2008 році Автоматизована електронна система голосування (АЕСГ/М “Вибір 3М”) на основі проведеної науково-дослідної конструкторської роботи (НДКР) на підставі договору № 98 від 01.10.2007 року (далі - Договір), пунктом 9.3 якого, Виконавець залишає за собою авторське право на розроблену систему голосування АЕСГ/М «Вибір 3М».
Співвиконавцями по договору було Виробничо-технічне підприємство “КАРЕ” (Замовником) та Навчально-науково-виробничий центр при ОНУ ім. І.І. Мечникова (Виконавець) (код ЄДРПОУ 02165805)
Завданням ВТП «КАРЕ» були всі інженерно-технічні роботи по виготовленню елементів АЕСГ/М «Вибір 3М» (електронні схеми, тощо, див. п.1.2 Предмету Договору та ТЗ до Договору ).
Завданням ННВЦ ОНУ були розробка і створення наукової продукції у виляді схемних рішень і комплексу комп'юторних програм (копію договору № 98 від 01.10.2007 року додаємо).
Зазначимо, що з моменту введення в дію системи автоматизованої електронної системи голосування Одеської обласної ради АСГ/М «Вибір 3М», а саме з травня 2008 року включно до кінця 2022 року Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова надавав послуги з авторського нагляду, управління, інформаційного та технічного обслуговування АСГ/М «Вибір 3М» з увагою на свої авторські права через свій структурний підрозділ - ННВЦ ОНУ користуючись Законом України про закупівлю статтями: ст. 13 частина 2 та ст. 40, частини 1, 2, підпункт 2, абзац четвертий.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо підтвердити (або ні) наше право у даному випадку у 2023 році, враховуваючи постанову КМ України № 1178, застосувати абзац 4 підпункту 5 пункту 13 постанови № 1178, Особливостей та укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ми, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВКУБІ" (код ЄДРПОУ – 35240920), в особі
директора Думанського Володимира Євстафійовича звертаємось до вас з
проханням надати роз’яснення щодо статусу замовника в публічних
закупівлях.
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВКУБІ" є юридичною особою приватного права, яка
здійснює свою діяльність на комерційній основі (для підтвердження чого
надаємо скан-копію Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Основним видом діяльності є 35.30 Постачання пари, гарячої води та
кондиційованого повітря. Засновник нашої компанії: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІДРОДЖЕННЯ", Код ЄДРПОУ:31501553, резидентство:
Україна, Місцезнаходження: Україна, 26500, Кіровоградська обл.,
Голованівський р-н, селище міського типу Голованівськ, ВУЛИЦЯ МАТРОСОВА,
будинок 40, Розмір частки засновника (учасника): 30000000,00. Кінцевий
беніфіціарний власник: Коваленко Тетяна Володимирівна, громадянство:
Україна, Україна, 65049, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога,
будинок 151/7. Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив
Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 75.84.
Також, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВКУБІ" включене до Єдиного реєстру
одержувачів бюджетних коштів та має статус одержувача коштів (одержувачі
за коштами місцевого бюджету). Однак, повторюємось, здійснюємо діяльність
з метою отримання прибутку – комерційній основі.
Нещодавно, за місцевою програмою, ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "АВКУБІ"
відшкодовано кошти (різницю в тарифах на постачання теплової енергії) у
сумі до 1 млн. грн. на поточний рахунок загального фонду (тобто, кошти
знаходяться на нашому рахунку, відкритому в Державній казначейській службі
України).
В зв’язку з вище викладеним, для недопущення порушення законодавства у
сфері публічних закупівель та з метою належного використання вище
зазначених коштів, просимо надати роз’яснення, щодо наступних питань:
1. Чи є ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВКУБІ" (код ЄДРПОУ – 35240920) замовником
в розумінні Закону? Якщо є, то до якої категорії замовників ми
відносимось?
2. Чи можемо ми здійснювати пряму закупівлю товару (наприклад: паливної гранули з лушпиння соняшника),сума якої значно перевищує 100 тис. грн..?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та у запитах № 1682/2020, 1576/2021, 1107/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9315a11-e974-42f3-8015-21cf8bf0a951&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a37ef5b3-5cc9-4991-923c-429b4b78c7df&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51ef4d12-a6cb-45bf-99c4-847c0cb55420&lang=uk-UAРазом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб"єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|