|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством укладаються цивільно-правові договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, на надання послуг з забезпечення схоронності комунального майна.
Необхідність укладання саме цивільно-правових договорів викликана тим, що: підприємством забезпечується схоронність комунального майна міста яке в будь-який момент може бути здано в орендне користування; знаходження об’єктів в різних, подекуди, відділених районах міста; обмеженістю фінансових ресурсів на надання відповідних послуг, що не дозволяє користуватись послугами охоронних агентств.
Зважаючи на вищевикладене, чи необхідно підприємству проводити процедуру закупівлі на послуги з забезпечення схоронності комунального майна, що надаються фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності за цивільно-правовими договорами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f59a2cad-5264-468d-b526-49f92bec4fcb&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ee2ad2-17f0-4f89-af21-772d83aca33e&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d50d78a-d201-402f-a02f-67e8c3724f38&lang=uk-UA.
|
|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до п. 17 ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Чи можна для субпідрядних організацій встановлювати вимогу про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників? Можна керуватися п. 3 даної статті?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=a12a713b-b54b-4b33-8955-2c2e65880d8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA
|
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було оголошено відкриті торги на закупівлю офісного приладдя за 5-ма лотами на загальну суму 248 578,16 грн. Вперше за жодним із лотів закупівля не відбулась через недостатню кількість поданих пропозицій. За вдруге оголошеною на тих самих умовах закупівлею за двома лотами (папір перфорований та стрічки для принтерів на очікувану вартість 170 00 грн. та 49 300 грн. відповідно) торги відбулись 30.06.2017, пропозиції розглянуті та 05.07.17 прийнято рішення про намір укласти договір.
За трьома іншими лотами (папір А4, конверти, канцелярське приладдя), загальна сума за якими становить 28 878,16 грн., потреба у закупівлі не зникла.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: яким чином необхідно провести закупівлю товарів, по яких процедура закупівлі не відбулась на суму 28 878,16 грн. (відкриті торги або без проведення процедур закупівлі, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі»)? Вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Статтею 31 Закону передбачено, що замовник відміняє торги та має право визнати їх такими, що не відбулися, за умови наявності відповідних підстав, визначених у цій статті.
Разом з тим замовник може відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулися частково (за лотом) (частина перша та друга статті 31 Закону).
Таким чином, якщо за лотами торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених Законом.
|
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|