|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до наказу Мінекономрозвитку №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник можев изначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника в додатку до річного плану закупівель (сума закупівель менше порогової планки), навіть якщо замовник укладає прямі договори по кожній частині предмета закупівлі з різними контрагентами, оскільки Закон про публічні закупівлі не зобов’язує замовника використовувати електронну систему закупівель при допорогових закупівлях.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017№ 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз.2 част.2 ст.22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, тобто можна трактувати, що застосовується як для учасника так і для переможця, враховуючі що Закон направлений на спрощення документообігу.
Чи правильно ми розуміємо, що оскільки Закон про публічні закупівлі направлений для спрощення документообігу у разі наявності інформації у відкритому реєстрі замовник не вимагає документального підтвердження ні від учасника, ні від переможця процедури закупівлі, а самостійно перевіряє її?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
від 21.08.2017 № 3304-06/29397-06 "Щодо додаткового інформування про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 та від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На відміну від Закону про здійснення державних закупівель Закон про публічні закупівлі не має механізму виправлення арифметичних помилок, допущених учасником. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки Законом про публічні закупівлі дане питання не врегульовано, то Замовник має право розглядати тендерну пропозицію учасника (недискваліфіковувати),якщо допущені арифметичні помилки неформальні і не призводять до зміни вартості пропозиції учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас на подібні питання надано відповідь у запитах 606/2017 та 660/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
Принагідно інформуємо, що з питання порядку, умов, основних відмінностей та строків проведення допорогових процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/597?q=#p3, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/621?q=#p1, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/683?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/639?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/689?q=#p1
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електрону систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електроний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи саме оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонуваннясистеми. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати для ідентифікації/авторизації накладання ЕЦП відповідно до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку. Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (абзац третій частини третьої статті 12 Закону).
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 25 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання розробки тендерної документації та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Згідно ст. 266 ГК Українигосподарськийдоговірможе укладатися зі специфікацією.Таким договором передбачено, що сума договору складається з усіх специфікацій, які підписуються між замовником та постачальником перед самою поставкою за умов фінансування замовника та при необхідності в даному предмету закупівлі (це може бути кожний раз новий предмет закупілі).
Чи може замовник розглядати кожну нову специфікацію до такого договору як нову закупівлю (якщо закуповується новий предмет закупівлі який відрізняється від попередньої підписаної специфікації) та звітувати при необхідності відповідно до вимог ст. 2 Закону враховуючи раніше укладений договір, а в звіті відображати кількість, суму закупівлі та номенклатуру по специфікації,яка підписана пізніше.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на аналогічне питання, викладене у запиті 701/2017, відповідь надана за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
|