|
|
08.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В червні 2016 року підписаний договір (договір до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах, роботи підприємством по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність документації змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По проектно-кошторисній документації (коригуюча) виконання робіт становить 1 700 000 – це сума без 30% виконаної роботи (виконані роботи в п-к док. коригуючу не включали так як вони виконані і оплачені). Як нам діяти в даній ситуації – проводити відкриті торги на коригуючу п-к док., проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
07.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до п. 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, "У разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено."
{Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 553 від 09.08.2017}
До серпня 2017 такої норми не було. А як буде з такою ситуацією? Замовник оголосив допорогових закупівлю в листопаді 2016 року (!), Але так її і не завершив (стадія кваліфікації на сьогоднішній день), за інформацією від учасника, договір так і не укладено фактично. Тепер (листопад 2017) учасник вимагає, завершити закупівлю, шляхом скасування торгів. У цьому випадку йому теж буде повернута плата за участь, або це стосується тільки закупівель, які оголошені після 09.08.2017?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Поряд з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 553 (далі – Постанова) внесені зміни до Порядку функціонування системи. Зазначена Постанова набрала чинності 15.08.2017, з дня її офіційного опублікування згідно зі статтею 57 Конституції України та частини першої статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.
Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у Постанові відсутня, її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до 15.08.2017.
Таким чином, повернення плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі у випадках, визначених Порядком функціонування системи до набрання чинності постанови КМУ від 09.08.2017 № 553 здійснюється у випадках, визначених Порядком функціонування системи, в редакції, що діяла до дня набрання чинності Постанови.
|
|
|
07.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чому в переліку документів необхідних для подання в участі у тендері (на закупівлю та монтаж кондиціонерів в установах та об'єктах які належать до 2 класу наслідків), відсутня вимога на надання дозвільних документів. А саме: ліцензії на встановлення (монтаж) та дозвіл на виконання робіт на висоті, згідно Постанови від 30 березня 2016 р. № 256 Кабінету Міністрів України. Це ліцензований вид робіт, і чому цей пункт ігнорують замовники?? Навіщо потрібна ліцензія, якщо (цитую) Згідно наказу №35 від 13.04.2016 року ДП Зовнішторгвидав України п. 6.3. Під час оголошення закупівлі замовник розміщує в Системі інформацію вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Вимога частини другої статті 36 Закону про те, що учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством стосується саме процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Згідно з пунктом 6.3. Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок) під час оголошення закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Інформація, зазначена під час оголошення закупівлі, повинна збігатися з інформацією, що зазначена у прикріплених документах (за наявності). У разі невідповідності пріоритетною вважається інформація, зазначена замовником під час оголошення Закупівлі.
Відповідно до пункту 6.5. Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог. Усі питання/відповіді зберігаються в системі та є доступними всім користувачам системи для перегляду незалежно від статусу закупівлі.
При цьому замовникам слід ураховувати, що публічні закупівлі, у тому числі допорогові закупівлі, мають здійснюватись за принципами, встановленими Законом, зокрема такими як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій ; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому інформація щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель, міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частина 3 ст. 21 Закону України "Про теплопостачання" визначає обов’язковою участь у конкурсі на закупівлю теплової енергії якщо теплопостачальна організація має свої теплогенеруючі потужності. Комунальне підприємство "Первомайськтеплокомуненерго" має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Чи обов'язковою є участь такого учасника у відкритих торгах, якщо завчасно відомо що Замовник відхилить таку тендерну пропозицію відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 20 Закону передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. При цьому під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
При цьому згідно з частиною другою статті 17 Закону змовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, Законом встановлено право, а не обов"язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
|
|
|
06.11.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час участі у процедурі закупівлі UA-2017-10-06-001542-b (ID: 0400813e5a0c4549951feabf8cda5958) ТОВ НВО «Термосистеми» зіткнулося з ситуацією, яка позбавила нас права на реалізацію свого права на оскарження рішення замовника щодо відхилення нашої пропозиції.
Згідно частини 2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
ТОВ «НВО «Термосистеми» є користувачем авторизованого майданчика «Держзакупівлі он-лайн» з 02.11.2016р. у рамках участі в системі публічних закупівель ProZorro.
Керуючись зазначеним положенням Закону, ТОВ НВО «Термосистеми» намагалося реалізувати своє право на оскарження рішення, але це виявилося неможливим через відсутність технічної можливості подання скарги. Звернувшись до фахівців електронного майданчика, ми отримали відповідь, що можливість подання скарги до Антимонопольного комітету України в межах вказаної норми закону можливо лише у відкритих торгах з публікацією на англійській мові. При цьому, жодних посилань на застосування лише у межах міжнародних закупівель ч.2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» не містить.
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи правомірним є обмеження права ТОВ НВО «Термосистеми» на звернення до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо оскарження рішення замовника про відхилення пропозиції у закупівлі UA-2017-10-06-001542-b? Якщо так, то просимо нормативно обґрунтувати.
2. Чи існує законодавче право учасника публічних закупівель на оскарження рішення тендерного комітету замовника про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації у випадку відхилення цінових пропозицій всіх учасників? Якими ще нормативними актами, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», це питання врегульовано?
Наперед вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, який містить інформацію щодо реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства.
При цьому пропонуємо додатково ознайомитись із запитом 471/2017 від 04.04.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA
|