|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів замовником укладено договір на виконання робіт на суму 8 299,0 тис. грн. В ході виконання робіт, були виявлені додаткові роботи, непередбачені проектною документацією, вартість яких за попередніми розрахунками перевищує 50 % вартості первинного договору.
Чи існує можливість виконати частину робіт відповідно до скоригованої проектно-кошторисної документації в межах первинного договору (замінити роботи, потреба у виконанні яких відпала, новими роботами), не збільшуючи суму договору на підставі пункту 3 частини 4 статті 36 Закону?
Чи можливо після цього провести переговорну процедуру, якщо вартість додаткових робіт за переговорною процедурою і вартість робіт, внесених на заміну до первинного договору, сумарно перевищуватиме 50 % вартості первинного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, в якому зокрема розглянуто питання зменшення обсягів закупівлі, у випадку передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону.
У свою чергу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 розміщений лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
|
|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підскажіть як правильно відобразити закупівлю в додатку до річного плану. Так, в додатку до річного плану за кодом ДК 021:2015 з початку року було відображено закупівлю електричних побутових товарів на загальну суму 79500,00 гривень за типом процедури закупівлі - Звіт про укладений договір. За цим планом використано та опубліковано звіти на суму 41000,00. Невикористаних коштів за цим предметом закупівлі залишилося 38500,00 гривень. На сьогоднішній день надійшли нові кошти (депутатські) за даним предметом закупівлі на 6500,00 гривень. За яким типом процедури відобразити в додатку до річного плану закупівлю за новими (депутатськими) коштами в сумі 6500,00 гривень. І як продовжувати здійснювати закупівлі на кошти в сумі 38500,00 гривень, які залишилися, як звіт чи потрідно їх об'єднувати з 6500,00? Дякую за допомогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель.
У свою чергу, питання зазначення інформації у додатку до річного плану закупівель розглянуто у запиті від 16.07.2017 № 740/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору.
Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).
Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону).
У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
|
10.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Закупівля відкриті торги по двох лотах, перший раз не відбулася- відсутність учасників. Другий раз відбулася частково- за одним лотом. Запитання: Чи має право замовник здійснити закупівлю по лоту, який не відбувся, попередньо зробивши зміни до Додатку до річного плану. А вже потім зробити звіт про укладений договір, не проводячи переговорної процедури згідно ст. 35 Закону. Завчасно дякуємо. З повагою військова частина А2641.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774-06
Отже, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
|
07.05.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (підряду). Після укладення договору в період його виконання у сторін виникла необхідність внести зміни в окремі умови договору, які згідно загального правила, законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду).
Нормативне обгрунтування …
Згідно ч.1 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують саме вимоги щодо відповідності тендерної пропозиції учасника змісту договору про закупівлю на момент його підписання (перша редакція договору).
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують незмінність саме істотних умов договору після його підписання (друга та наступні редакції договору). Щодо незмінності інших умов договору не віднесених до істотних умов договору після його підписання законодавець ніяких заборон не передбачив.
Згідно ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують загальне правило щодо наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору саме: предмет, ціну та строк його дії.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують більш вузький на відміну від Господарського кодексу України підхід щодо закріплення загального правила наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору тільки його предмет.
Прошу висловити Вашу позицію стосовно можливості внесення будь-яких змін в умови договору (за виключенням: предмету, ціни, строку дії) після його укладання, які за загальним правилом законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Таким чином, статтею 36 Закону встановлено імперативну норму щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, передбачених цією статтею Закону. Водночас у випадку зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|